Якщо захищати права дітей, потрібно робити це з обох сторін, — експерт

Бойовики залучають до своїх лав неповнолітніх. Хто і як використовує дітей у конфліктах? Говоримо з віце-президентом Всеукраїнської Фундації «Захист прав дітей» Олексієм Лазаренко про дітей, залучених до військових дій по обидва боки конфлікту.

Ілона Довгань: Вы планируете проводить исследование по поводу привлечения несовершеннолетних к военным формированиям. Что это за исследование? Как это будет проходить?

Олексій Лазаренко: Президент, виступаючи на уроці мужності в ліцеї імені Богуна, розказав про те, що 21 підліток до 18 років загинув, захищаючи гідність нашої країни. Тому, якщо говорити про залучення дітей до збройного конфлікту, потрібно говорити, що їх залучали з обох боків. Якщо ми говоримо про захист прав дітей і виконання закону України, який зараз набув чинності (законопроект № 1695). У ст. 30 закону України «Про охорону дитинства» були внесені зміни і визначено, що таке залучення дитини до військового конфлікту, що дитина є постраждалою.

Ілона Довгань: Яким чином залучають дітей?

Олексій Лазаренко: Україна у 2014 р. долучилася до факультативного протоколу Конвенції ООН про участь дітей у збройному конфлікті. Існують також Паризькі принципи. Там чітко визначено, що таке залучення, вербування. Є багато форм. У міжнародних документах сказано, що використання дитини як піднощика, водія, вважається залученням до військових дій. А за нашим законом це вже заборонено.

Ілона Довгань: Яким чином могли опинитися там ці діти?

Олексій Лазаренко: Зараз буде відповідне дослідження. Його проводять громадські організації, мета — визначити масштаби залучення у збройні формування, як ці діти залучаються.

Є декілька форм залучення. Ми говоримо про обидві сторони. Якщо ми говоримо про захист прав дітей, потрібно говорити взагалі. Акцентувати потрібно на системності цих випадків. Якщо ми говоримо про «ЛНР» і «ДНР» йдеться про те, щоб зробити це системним.

Українська сторона не досліджувалась. Тому зараз важливо дослідити це. У школах є предмет захист вітчизни. Там вчать збирати і розбирати зброю, здають ті самі нормативи. Це все було і раніше. Але коли ця підготовка в комплексі із психологічним впливом — це зовсім інше.

Ілона Довгань: Чи можуть підлітки 16-ти років можуть прийти і сказати, що хочуть допомагати звільняти свою територію, що їм мають сказати українські військові?

Олексій Лазаренко: Такого не може бути. А якщо дитині ще й нема 15 — це міжнародний військовий злочин.

Ілона Довгань: До якого віку мають забороняти?

Олексій Лазаренко: До 18 років. Нашим законодавством чітко встановлений вік, з якого особа може брати участь у військових діях. Я проводив дослідження з нашого боку на півночі і півдні Донецької області: 8% опитаних військових сказали, що візьмуть під опіку таку дитину і навіть не знають, що це заборонено. 65% сказали, що зателефонують командиру.

Ірина Ромалійська: Как часты такие случаи?

Олексій Лазаренко: Якщо брати відкриті джерела, є поодинокі випадки. Як правило, стосувались вони добровольчих батальйонів до того, як ті були введені в склад Нацгвардії.

Ілона Довгань: Які у вас ще були дані? Ви проводили це Данської компанії?

Олексій Лазаренко: Данська Рада з питань біженців має декілька напрямів. Їх цікавили ризики залучення учнів ПТУ, і чи вони можливі. Групу учнів ПТУ обрали, бо це група ризику.

Ілона Довгань: Залучення з української сторони?

Олексій Лазаренко: Зараз це наша контрольована територія. Але у червні-липні 2014 року ця територія була непідконтрольна. Нам цікаво, яким чином там усе выдбувалось. Зараз ці діти можуть відкрито говорити, чи було таке залучення.

Зараз я буду готувати інтерв’юерів, які будуть опитувати людей, які були незаконно ув’язнені на неконтрольованій території, а також тих, хто переїхав сюди. Ми будемо аналізувати відкриті джерела, анкетувати наших громадян, які опинилися у незаконних військових формуваннях, а також опитувати вимушених переселенців, які мають інформацію про такі факти.

Ірина Ромалійська: Что будет дальше с выводами?

Олексій Лазаренко: Ми прописали, що всю інформацію, яка буде більш-менш підтверджуватись, ми передамо в Генпрокуратуру, щоб ці дані внесли в єдиний реєстр досудових розслідувань. Всі говорять про те, що Україна буде звертатися до військового трибуналу. А військові злочини є підтвердженням. «Фішка» в тому, що ми будемо говорити про обидві сторони. Якщо захищати права дітей, їх потрібно захищати з обох боків.