Єдине, що може змінити підхід до безпеки в дитячих закладах - це понесена відповідальність, - волонтер

Про безпеку у дитячих закладах у зв’язку з масовим отруєнням сальмонелою поговоримо з волонтером Олександром Івашковим.

Анастасія Багаліка: Взагалі проблема браку відповідальності у дитячих закладах України системна?

Олександр Івашков: Проблема є. Якщо це державні заклади, то вони фінансуються в першу чергу з бюджету. Відповідно, в них є статті витрат, за рахунок яких вони покривають ті чи інші свої проблеми. В тому числі, це проблеми харчування. Звісно, умови такі, що вони змушені купувати там, де дешевше. Особливо ми стикаємося з тим, що закупівлі мають проходити через тендер ProZorro, а там, хто поставив найменшу ціну, не зважаючи на якість, той і переміг. І виходить, що закупівлі на совісті керівництва закладу.

Анастасія Багаліка: То все ж таки це брак грошей чи халатність?

Олександр Івашков: Це комплексний аспект: це може бути і халатність, і брак грошей, дивлячись, який заклад.  

Анастасія Багаліка: Такі справи, на ваш досвід, знаходять якесь своє логічне завершення? Хтось несе за це відповідальність?

Олександр Івашков: Якщо справа дуже резонансна, як ми пам’ятаємо з випадком, коли діти згоріли у таборі в Одесі у минулому році, то знайшли крайніх, на яких можна спихнути всю провину, хоча ситуація там була комплексною.

Анастасія Багаліка: Виникає питання, чому у цивілізованій країні ми маємо стикатися з такими проблемами безвідповідальності?

Олександр Івашков: Часто з питаннями стосовно отруєння, стосовно недоотримання безпеки ми стикаємося у приватних таборах.

Ми маємо постійно наголошувати, що винні мають бути покарані. Якщо до такого привела халатність, то замилювання очей не може бути, не можна, щоб були особи для биття, а керівництво завжди відходить від теми, як це завжди буває. Якщо заклади будуть розуміти, що за кожну провину дійсно є покарання, то в нас буде набагато все краще.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі