Єврейська громада збирає підписи за скасування перейменування проспекту Ватутіна на Шухевича

Гість студії — Олексій Курінний, експерт Центру міжнародного захисту прав людини НаУКМА, телефоном долучається до розмови Аркадій Монастирський президент  Єврейського форуму України.

Наталя Соколенко: Кому належить ідея перейменування проспекту на проспект генерала Шухевича?

Олексій Курінний: Процес декомунізації топонімів Києва та інших міст України фактично здійснюється двома шляхами. Потягом останніх двох років здійснювався відповідно до законодавства України про декомунізацію — «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) режимів.

На сьогодні ми розуміємо, що процес перейменування не може обмежуватися комуністичними топонімами (хоча генерал Ватутін під них підпадає). В умовах російської агресії проти України суспільство чинить запит на перейменування інших топонімів так чи інакше пов’язаних з російським імперіалізмом або діячами, які займались розпалюваннями антиукраїнської ворожнечі.

Наталя Соколенко: Кому належить саме ця ідея перейменування?

Олексій Курінний: Дана ідея, наскільки я розумію, перебувала в загальному контексті перейменувань. Значну частину пропозицій перейменувань сьогодні подають громадські організації, представники певних установ. Вони надсилаються до органів при КМДА, Київраді, де опрацьовуються. Потім виносяться на розгляд топонімічної комісії, двічі голосуються (має бути консенсус для винесення цих вулиць на народне обговорення на сайті). Далі за прозорою демократичною процедурою голосується, якщо набирають достатню кількість голосів — ще одне засідання топонімічної комісії і вже потім виносять це на Київраду.  

Наталя Соколенко: І після голосування Київрада затвердила це рішення.

Олексій Курінний: Насправді, є певна проблема браку політичної волі і зволікання з виконанням громадської волі. На сьогодні існує список з 33 вулиць Києва, які пройшли процедуру, але чомусь Київрада не поспішає виконувати волю киян.

Наталя Соколенко: В Українській Вікіпедії, на відміну від російської, в статті про Миколу Ватутіна є розділ «суперечливість особи». В чому вона полягає і чому це не висвітлено в російській Вікіпедії?

Олексій Курінний: Вікіпедія формується користувачами — тобто це віддзеркалення суспільної думки тієї чи іншої мовної групи чи цивілізації в ширшому сенсі. В чому проблемність Ватутіна? Тут навіть не стільки факти, як їх інтерпретація та погляд. Ватутін з точки зору радянської історіографії і сучасної російської — визволитель Києва. Червона армія окупаційна в Україні по суті з 18-19-го років, коли окупувала незалежну і визнану міжнародною спільнотою УНР. Всі ці роки до 1991 року Червона армія була окупаційною. Теза, що Червона армія — визволитель — наслідок політтехнологій.

Наталя Соколенко: Стосовно Романа Шухевича теж розбіжність в українській версії та в російській. В російській є глава «участие в массовых убийствах», йдеться про, нібито, причетність Романа Шухевича до винищення євреїв, водночас на українській Вікіпедії є «епізод з Іриною Райхенберг», яку переховувала дружина Романа Шухевича Наталя, що допомогло цій Ірині вижити. Що вам відомо про причетність чи непричетність Романа Шухевича до вбивств євреїв?

Олексій Курінний: Навіть з відкритих джерел, російської Вікіпедії наведено цитату відомого критика ОУН і УПА Джона-Пола Химки, який говорить, що батальйон Нахтігаль, заступником керівника якого був Шухевич, в цілому не брав участь у Львівському погромі і розстрілах.

Друга цитата з цього ж абзацу показує, що певні силові акції здійснювались на індивідуальній основі проти окремих представників львівської інтелігенції, тієї чи іншої антиукраїнської залученості, але безвідносно до національності. Тому конкретних прив’язаностей Шухевича до вчинення геноциду не виявлено і не відображено навіть в цій статі.

Ватутін, безперечно, причетний до злочинів супроти людства. Він починав кар’єру як окупант, протидіяв українським силам Нестора Махна на Слобожанщині. У період 43-го десятки тисяч беззбройних українців, не підготовлених до форсування ріки на букринському плацдармі під Києвом, загинули. Українці зазнали колосальних втрат, тому саме постать Ватутіна є злочинною — суб’єктом злочину проти людства.

Наталя Соколенко: Телефоном Аркадій Монастирський, президет Єврейського форуму України. Окремі активісти єврейської громади розкритикували рішення Київради про перейменування. Чому виступили проти?

Аркадій Монастирський: Так сталося, що я був причетний до рішення, яке приймала комісія про перейменування, бо був присутній двічі. Коли рішення розглядалося на комісії, ті 3000 з чимось людей, які проголосували за, вони не виражають відношення всіх киян до рішення, яке було на голосуванні. Крім того, я бачив, як депутати деснянської ради проводили на проспекті Ватутіна опитування громадськості, тоді більшість людей говорили, що бажають жити на проспекті Ватутіна.

На мій погляд, перейменування проспекту Ватутіна на проспект Шухевича є провокативним. Ми знаємо про участь Шухевича в СС «Галичині», є фотографії, документи, але я хотів би сказати, що загалом рішення є провокативним. Можна було знайти іншу вулицю, інший проспект.

Наталя Соколенко: Що ви маєте на увазі, коли говорите про провокативність саме цього перейменування?

Аркадій Монастирський: Не треба було змінювати проспект Ватутіна. Можна зараз багато говорити про Ватутіна, визволення України та Києва. Якщо говорити про євреїв, радянська армія дала можливість євреям залишитися живими, бо якщо б окупація тривала і війна продовжилась, було б не 6 мільйонів загиблих в концтаборах і гетто — можливо б, вся наша національність загинула.

Так, були жертви, багато жертв. Я згоден, що радянська влада, армія тоді не рахувала людей, які загинули при форсування Дніпра, але Київ було визволено. Потім ми можемо сказати, що коли створювалася УПА (я бачив окупаційні газети того часу)  і були об’яви, що запрошували людей, які мали військову підготовку. Не можу сказати на 100%, але серед тих, хто пішов служити в УПА, були ті, хто брав участь в поліційських батальйонах під час розстрілів євреїв на західній Україні, в Києві та в інших містах.

Наталя Соколенко: Чи будуть якісь конкретні дії з вашого боку?

Аркадій Монастирський: Є вже заяви багатьох єврейських організацій. Вже збираються підписи. За три дні на сайті петицій вже зібрано більше двох тисяч підписів проти перейменування проспекту Ватутіна.

Повну версію розмови слухайте в доданому аудіофайлі. Зокрема і те, чому гість студії не згоден із аргументами Аркадія Монастирського, президента Єврейського форуму України.