Європа розуміє, що Росія не поза контекстом світового тероризму, — Чорновіл

Про загальноєвропейську систему безпеки, що черговий раз піддається випробовуванню терактами і українське питання, що в контексті останніх подій або відійде на другий план, або піддасться впливу змін стратегії загальноєвропейської безпеки, говоримо з українським політичним діячем Тарасом Чорновілом.

Анастасія Багаліка: Те, що відбулось вчора в Брюсселі, попри попередження спецслужб, стало несподіванкою для багатьох. Чому події набули таких масштабів?

Тарас Чорновіл: Це не було несподіванкою. Спецслужби знали про загрозу терактів. Те, що було тільки 2 вибухи свідчить про те, що бельгійським спецслужбам вдалось нейтралізувати десятки людей, які готувалися до інших атак.

За даними спецслужб, атака на Брюссель мала бути більш масштабною, ніж терористичні акти у Парижі і це ознака того, що проти ісламістського тероризму можна діяти.

Терористів смертників зупинити неймовірно важко. Це особлива загроза, від якої, на щастя, Україна поки що вільна.

В нас діють диверсійно-терористичні групи, але це групи людей, які не тільки не хочуть загинути, а й бояться потрапити в тюрму, тому боротися з таким тероризмом незрівнянно легше.

Якщо говорити про інформаційні наслідки для України, то ми вже маємо приклад того, як це було після Паризьких терактів. Україна не зійде з порядку денного і Росія не зможе на це вплинути жодним чином.

Крім того, європейські політичні лідери дуже добре розуміють, що Росія не є поза контекстом світового тероризму.

Приблизно тиждень після терактів європейська преса рідко згадуватиме Україну, але згодом фактор тиску на Росію в контексті України і Сирії буде наростати.

Лариса Денисенко: Чи не здається вам, що за останні 20 років терористичні акти набули характеру атак проти мирного населення, а не незгоди з політичною лінією того чи іншого уряду?

Тарас Чорновіл: Світ став глобалізованішим, тому наслідки розмежування християнського і ісламського світу стали настільки гучними.

Сотні років назад вже існувало те, що ми зараз називаємо тероризмом і воно було спрямованим саме проти мирного населення.

Тероризм має сіяти страх, відчуття небезпеки і невпевненості.

Саме цим займається зараз Росія — вони не б’ють по конкретним опорним пунктам, вони б’ють по всій території, щоб посіяти терор і страх, а після цього насаджувати догми «русского мира». Те саме роблять терористи Аль-Каїди та Ісламської держави в Європі. Якщо виявиться, що за цими терористичними актами стоять російські спецслужби, стане зрозумілою мета цих атак, а саме — руйнування внутрішньої цілісності ЄС і підняття там євроскептичних партій. Всі проросійські європейські партії є євроскептиками.

Далі у програмі пропонуємо послухати запис розмови з українським письменником Андрієм Курковим, що зараз перебуває у Брюсселі і розповідає про настрої, які панують у Брюсселі.

[[{“attributes”:{},”fields”:{}}]]

Анастасія Багаліка: Як вписується в лінію нової загальноєвропейської системи безпеки Україна? Що ми можемо запропонувати світові, щоб набути певної суб’єктності?

Тарас Чорновіл: Ми маємо забезпечити свою власну безпеку, локалізувати російську агресію на Донбасі і не дати їй поширитись далі, щоб на захід не ринув потік українських біженців.

Крім того, ми повинні ділитись досвідом і спільно брати участь в протистоянні російській агресії.

Разом з тим, українська ситуація дещо відрізняється від європейської.

Зокрема , в нас інша мусульманська громада. В Європі вона формувалась дуже неконтрольовано, це люди, які приїхали з різних частин світу і почали там організовувати нову спільноту. В таких спільнотах зазвичай дуже добре приживається радикалізм.

В Україні ж проживають кримські татари — наші місцеві мусульмани, що дуже позитивно налаштовані відносно західних цінностей, не сприймають Росію і є дуже серйозним протиставленням будь-якій ісламістській загрозі.

Ісламський тероризм передбачає культ смертників. Смертника зупинити набагато важче, ніж звичайну диверсійно-розвідувальну групу. Також необхідно віддати належне двом нюансам: роботі СБУ, що вміє протистояти таким загрозам і позиції президента і влади, що передбачає згортання цього конфлікту і втягування Росії в переговори.