За оцінками ВПО, їхній середньомісячний дохід на людину становить трохи більше 2200 грн. Дослідження

Міжнародна організація з міграції та Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і ВПО презентували нове дослідження щодо проблем і потреб переселенців

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

За оцінками ВПО, їхній середньомісячний дохід на людину становить трохи більше 2200 грн. Дослідження
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/05/hr_kyivdonbass-2018-05-04_zluktenko_domaranska.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/05/hr_kyivdonbass-2018-05-04_zluktenko_domaranska.mp3
За оцінками ВПО, їхній середньомісячний дохід на людину становить трохи більше 2200 грн. Дослідження
0:00
/
0:00

Варвара Жлуктенко, речниця МОМ,  та Анна Домаранська, експертка МОМ, розповіли про основні результати дослідження.

«Ми бачимо стабілізацію ситуації з зайнятістю ВПО. На даний момент 48% з них мають роботу, всього працездатними є 60%», – говорить Варвара Жлуктенко.

Проте ситуація з доходами переселенців та з їхньою оцінкою власного фінансового становища має тенденцію до погіршення, додала вона

«У березні цього року, за оцінками людей, їхній середньомісячний дохід на людину становить трохи більше 2200 гривень, в кінці минулого року – трохи більше 2400. Це менше фактичного прожиткового мінімуму.

Ця ситуація призводить до того, що люди змушені багато в чому собі відмовляти. Невтішна тенденція, яку ми побачили в цьому раунді опитування: люди економлять на медичних витратах, через це в тій частині опитування, де ми просимо людей поділитися своїм враженням про доступність соціальних послуг, позитивні відгуки про доступність охорони здоров’я в порівнянні з попереднім раундом впали з 85 % до 62%. Пов’язано це, в першу чергу, з тим, що медичні послуги й ліки дуже дорогі», – говорить Варвара Жлуктенко.

Проблема житла для переселенців також залишається гострою, дані показують, що переважна більшість ВПО продовжують жити в орендованому житлі, розповіла Анна Домаранська.

Люди переважно не повідомляють про серйозні проблеми у взаємодії з органами державної влади. Якщо ж говорити про відчуття дискримінації, то воно в цьому раунді, за оцінками опитаних переселенців, має більш побутовий характер, – говорить Варвара Жлуктенко:

«Якщо раніше люди говорили, що вони відчувають себе дискримінованими в питаннях житла, працевлаштування, тепер таких негативних оцінок значно менше. Люди більше говорять про конфлікти в оточенні. Наприклад, конфлікти з дітьми у їхньому шкільному середовищі. Це так званий булінг, коли дитину ображають однолітки, однокласники, обзивають «сепаром». Це все спливає на поодиноких випадках, але для кожної родини, дитини вони настільки болючі та кричущі, що люди повідомляють про це, тому можемо говорити, що це виливається в доволі негативну тенденцію».

Дослідження також показало, що частка тих осіб, які вказують, що не збираються повертатися, стала більшою, ніж частка тих, які збираються повертатися після закінчення конфлікту, – розповіла Анна Домаранська. Частка тих, хто хоче залишитися на теперішньому місці проживання, є більшою в західних областях, ніж у східних, – додала вона.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.