facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Законом про деокупацію Донбасу влада хоче зняти з себе відповідальність, - Стеценко

24 лютого набув чинності закон про деокупацію Донбасу. Обговорюємо документ з членом об’єднання «Військовий комітет»

Законом про деокупацію Донбасу влада хоче зняти з себе відповідальність, - Стеценко
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» було прийнято 18 січня. 20 лютого він був підписаний президентом, а 24 лютого набув чинності.

Гість ефіру — військовий оглядач, член об’єднання «Військовий комітет» Святослав Стеценко.

Святослав Стеценко: Цей закон не є ані «перемогою», ані «зрадою». Будь-який закон — це лише формалізація певних дій, правил, заборон або спонукань з боку держави. Жоден закон не може змінити ситуацію на краще. Практичні дії, систематична діяльність змінюють наше буття, зокрема і у війні.

Григорій Пирлік: Чому ця формалізація, на вашу думку, потрібна? Чому саме зараз?

Святослав Стеценко: Я, чесно кажучи, не бачу потреби в такій формалізації. Я не вбачаю її потреби для країни, для громадян України, проте для нинішнього державного керівництва, ймовірно, така формалізація була потрібна. Вони намагалися знайти юридичний спосіб зняти з себе відповідальність за те, що вони не вжили передбачених Конституцією і вже чинними на той час законами України («Про оборону України», «Про Збройні сили України», «Про правовий режим воєнного стану») заходів для відсічі збройної агресії проти України. Вони чітко усвідомлювали, що, можливо, колись доведеться відповідати за це в юридичній площині, а юридичного виправдання у них немає жодного. Вони спробували прийняти окремий закон, який би де-факто виправдав би їхню бездіяльність, так само виправдав би той неконституційний спосіб відсічі збройної агресії, до цього часу протизаконний, який вони обрали. Тепер він неконституційний, проте законний.

Григорій Пирлік: Ви маєте на увазі саме формат антитерористичної операції?

Святослав Стеценко: Так, антитерористична операція не закінчилася. Ви бачили указ про те, що вона закінчена? Документа такого немає і не може бути, бо Збройні сили можуть бути застосовані на території України або у разі війни, або у разі антитерористичної операції. Воєнного стану у нас не введено, тому продовжується антитерористична операція, але вона продовжується відповідно до цього закону в форматі операції Об’єднаних сил під командуванням командувача цими Об’єдананими силами і штабу Об’єднаних сил. Якщо брати суто зручність для військових, то це набагато зручніше, це треба було зробити ще у 2014 році, з самого початку. Операціями і бойовими діями, у яких основне навантаження і основні завдання мають збройні сили, має керувати орган військового управління.

Григорій Пирлік: Раніше це була СБУ, Антитерористичний центр.

Святослав Стеценко: Де-юре так, але де-факто військові планували і здійснювали свої операції. Такий гібридний спосіб управління, звичайно, заважав. Але проблема не лише в формі, проблема в змісті. Так, цей закон дає можливість, шанси військовим краще налагодити систему управління, систему логістики, використання особового складу. Але це лише можливості. Як вони будуть реалізовані, ми побачимо.

Григорій Пирлік: Чому ви вважаєте, що закон створює підстави для того, щоб високопосадовці уникли відповідальності?

Святослав Стеценко: Закон вводить в правове поле саме такий спосіб відсічі збройної агресії без оголошення воєнного стану. Але це є дуже небезпечним прецедентом, тому що фактично це легітимізує застосування Збройних сил України на території України проти громадян України поза воєнним станом.

Григорій Пирлік: Були перестороги правозахисників про те, що можуть створюватися підстави саме для обмеження прав на цій території саме біля безпосередньої зони бойових дій.

Святослав Стеценко: Цей закон дає органам військового управління ті повноваження, які раніше були притаманні і надавалися їм лише за воєнного стану.

Григорій Пирлік: Тобто воєнного стану немає, повноваження є, можна проводити вибори.

Святослав Стеценко: Так. Чим це ще зручно воєнно-політичному керівництву країни? Вони фактично у такий спосіб намагаються зняти з себе відповідальність за все, що там відбувається. Коли оголошений воєнний стан, має бути Ставка Верховного Головнокомандувача. Безпосередньо за всі дії, які там відбуваються, особисто відповідає президент. Зараз він нібито відповідає, а нібито каже, що це закон, ми призначили керівника операції, вся відповідальність на ньому.

Григорій Пирлік: Цей начальник об’єднаного штабу — досить впливова фігура, оскільки йому підпорядковуються військово-цивільні адміністрації. Чи не є це загрозою?

Святослав Стеценко: За мирного часу це загроза. За воєнного часу так і мало би бути. Цей закон фактично за мирного часу надає повноваження органам військового управління, як за воєнного стану.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

БАДи і їхній продаж будуть більше під контролем держави: що зміниться

БАДи і їхній продаж будуть більше під контролем держави: що зміниться

У Сирії залишилось два стратегічних інтереси РФ — експерт-міжнародник

У Сирії залишилось два стратегічних інтереси РФ — експерт-міжнародник

У харчуванні варто віддавати перевагу овочам — експерт Громадського здоровʼя

У харчуванні варто віддавати перевагу овочам — експерт Громадського здоровʼя

Каховське водосховище заростає лісами: чому це цінно — пояснює біолог

Каховське водосховище заростає лісами: чому це цінно — пояснює біолог