Законопроекти щодо військовослужбовців не є в пріоритеті роботи ВР, - юристка
Говоримо про законопроекти, які Верховна Рада залишила на наступну сесію
У студії Громадського радіо – юристка громадської організації «Юридична сотня» Вікторія Лавренюк.
Олена Бадюк: Яким чином можна оцінити ефективність цієї сесії Верховної Ради щодо військовослужбовців?
Вікторія Лавренюк: З вересня 2017 року юридична сотня розпочала адвокаційну кампанію просування 9 законопроектів, спрямованих на посилення соціального захисту військових та ветеранів. За цей час деякі законопроекти були прийняті в першому читанні, деякі додалися нові до цієї адвокаційної кампанії. Частина з них була прийнята та підписана президентом.
Вчора був останній день роботи 8 сесії. Верховна Рада пішла на канікули з тим, що залишила на розгляд 9-ї сесії два дуже важливих законопроекти, які були прийняті в першому читанні ще в грудні 2017 року. Протягом зими та навесні їх доопрацьовували для другого читання. Таким чином вже протягом останніх двох місяців ці два законопроекти були в порядку денному сесії Верховної Ради, однак на голосування не виносилися.
Один законопроект №6268-1, який передбачає право членів сімей померлих військових на одноразову грошову допомогу. Станом на сьогодні за законодавством України члени сімей загиблих військових мають право на одноразову грошову виплату. Вона становить мільйон 321 тисячу гривень, однак сім’ї загиблих, чоловіки яких загинули після служби в статусі ветерана (це може бути протягом тижня після повернення з бойового завдання, протягом місяця після звільнення з військової служби), сім’я не отримує одноразової грошової допомоги. З жовтня 2017 року вони тепер хоча б мають право на отримання статусу члена сім’ї загиблого, однак отримання статусу не означає отримання виплати. Законопроект №6268-1 спрямований на те, щоб надати право отримати таку допомогу.
Другим законопроектом №6109, який теж був прийнятий у першому читанні ще у грудні 2017 року. Цей законопроект передбачає запровадження принципу військової служби жінок на рівні з чоловіками. Це означає, що жінки тепер зможуть укладати контракт на проходження військової служби до 60 років, а не до 40, як було до того. Також цей законопроект представляє дві сторони. На сьогодні відправити жінку в наряд не можна. З цією проблемою зараз стикаються командири. Законопроект пропонує усунути цю розбіжність.
Варто констатувати те, що законопроекти у сфері соціального захисту ветеранів та військових не є пріоритетними, оскільки довгий час не розглядаються, дуже важко проходило перше читання у 2017-му році.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.