facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Зараз на Донбасі зовсім інше сприйняття української мови, - керівниця проекту «Є-Мова»

Поговоримо про багаторічний проект «Безкоштовні курси української мови». Яка ситуація в регіонах? Де заняття користуються найбільшою популярністю?

Зараз на Донбасі зовсім інше сприйняття української мови, - керівниця проекту «Є-Мова»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

У студії – керівниця проекту Анастасія Розлуцька.

Сергій Стуканов: Який є попит на українську мову у регіонах Донбасу?

Анастасія Розлуцька: На сьогодні безкоштовні курси української мови працюють у містах Щастя, Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ і Маріуполь. І там створилося таке комфортне середовище, де люди займаються з 2014-го року. Найбільше груп працює в місті Краматорську. Там мотивація до вивчення української мови відбувається через спільну працю: там є клуб «Файно», де люди вишивають, роблять українську вишивку і під час цього процесу в них відбуваються курси української мови.

Ми працюємо з особливою цільовою аудиторією, це російськомовні українці, які знають українську, які її розуміють, але не послуговуються нею, бо не мають того комфортного середовища. Тому наше завдання створити це комфортне середовище з метою подолання мовного бар’єра.

Сергій Стуканов: Яка мотивація у тих людей, які приходять на курси?

Анастасія Розлуцька: Мотивація у різних регіонах різна, тобто мотивація переселенців, які приходять на курси у Львові в тому, що вони живуть в україномовному регіоні, їм потрібно влаштуватися на роботу і їм потрібно перейти на українську.

На сході переважає мотивація в тому, щоб їх ніхто більше не «пришел защищать». Це питання патріотизму, вони хочуть долучитися до великої україномовної групи та зберегти свою ідентичність.

На сході переважає мотивація вивчення мови в тому, щоб їх ніхто більше не «пришел защищать»

Сергій Стуканов: Ви часто буваєте на сході України. Як там сприймаються носії української мови? Вони сприймаються як інтелігенція, чи українська мова досі там сприймається як ознака належності до сільської місцевості?

Анастасія Розлуцька: Я такого ставлення не відчувала навіть спочатку, коли ми проводили курси у Донецьку та Луганську. Це було зовсім інше сприйняття, це були люди, які хотіли спілкуватися, хотіли дізнатися щось більше про українську літературу.

Коли ми поїхали на звільнені території – у Слов’янськ, на нас дивилися здивовано. Я не скажу, що сприймали як сільську мову, але було подивування. Проте вже зараз на Донбасі зовсім інше сприйняття української мови. Люди дуже швидко зі мною переходять у спілкуванні на українську мову, особливо, учні дуже швидко адаптуються. Зі старшими людьми не так вправно, але вони намагаються. І ці зміни відчуваються – і в самій комунікації, і в тому, про що говорять люди. Якщо у 2014-му році було багато страху, то зараз цього страху вже немає, і люди більш відкриті та доброзичливі до тих, хто приїхав зі столиці і щось намагається їм розказати.  

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Поділитися

Може бути цікаво

«Догляд за родиною невидимий, і він переважно на жінках»: як війна впливає на економічну незалежність жінок

«Догляд за родиною невидимий, і він переважно на жінках»: як війна впливає на економічну незалежність жінок

Невдачі й успіхи цього тижня Олімпіади та чи дійсно росіян допустять до Паралімпіади під «триколором»

Невдачі й успіхи цього тижня Олімпіади та чи дійсно росіян допустять до Паралімпіади під «триколором»

Як Росія своєю «освітою» тероризує українських дітей на окупованих територіях

Як Росія своєю «освітою» тероризує українських дітей на окупованих територіях