«Громадське радіо»
Григорій Пирлік: У статті голови ЦЛС йдеться про те, що розподілення коштів на житло ветеранам АТО відбувається непрозоро?
Володимир Петраковський: Так, в Україні дійсно є проблема забезпечення ветеранів АТО та інших учасників антитерористичної операції житлом. Уряд розподілив цю програму на дві частини. Перша — це саме забезпечення бійців АТО, а також ветеранів АТО, які стали інвалідами І чи ІІ групи. Інша програма стосується бійців, які втратили нижні кінцівки або тих, хто потребує поліпшення житлових умов. На ці дві програми уряд виділяє коштів.
Щодо другої програми, розподілом коштів займається державна служба у справах ветеранів та воїнів АТО. Минулого і цього року виділено приблизно 30 мільйонів гривень. На першу програму — вона включає більше людей — виділяється більше коштів. Мінфін розкидає гроші по областях і, відповідно, кожна обласна адміністрація, відповідно до потреб, розподіляє кошти.
Олена Бадюк: На підставі якої законодавчої бази купується житло для бійців?
Володимир Петраковський: Тут ми маємо велику проблему, оскільки ні старий закон про державні закупівлі, ні новий не розповсюджується на закупівлю такого житла. Закон прямо пише, що державні закупівлі не поширюються на земельні ділянки, нерухомість і так далі.
Олена Бадюк: Тобто система ProZorro не має до цього жодного відношення?
Володимир Петраковський: Так, не має. Жоден порядок державних закупівель, старий чи новий, паперовий чи електронний, не має до цього ніякого стосунку. Тобто, фактично, в ручному режимі. На місцевому рівні створюються якісь комісії з представників різних відділів, вони приймають рішення.
Олена Бадюк: І вони приймають рішення щодо вибору житла?
Володимир Петраковський: Так, і в тому числі в кого закуповувати це житло.
Олена Бадюк: А в кого закуповують житло для ветеранів АТО?
Володимир Петраковський: Вже при перших поверхневих оцінках видно, що гроші розподіляються не те, що неефективно, а й мають факти реально злочинних розтрат. В судовому реєстрі вже можна знайти три судових рішення, які приймалися слідчим і суддею стосовно документів, які знаходяться в органах державної влади. Тобто, по суті, ведеться три паралельних розслідування про злочинні розтрати коштів, які стосуються трьох різних фактів злочинної розтрати коштів, які виділялися на ці закупівлі. Це два факти по Дніпру і один по Черкасам.
Григорій Пирлік: Про які зловживання і які суми йдеться?
Володимир Петраковський: У Запоріжжі — це п’ять мільйонів гривень, у Дніпрі — сім та вісімнадцять мільйонів гривень. Ведуться кримінальні провадження. З відкритих досудових матеріалів можна прочитати, що у Дніпрі, у випадку, де йдеться про суму сім мільйонів, слідчі пишуть, що гроші передавалися компаніям, які мають ознаки фіктивності.
Олена Бадюк: Тобто вже доведено, що ці компанії фіктивні?
Володимир Петраковський: Зараз ведеться розслідування, але слідство бачить ситуацію ось так.
Григорій Пирлік: Я так розумію, що ви бачите проблему системно, а не тільки у цих конкретних фактах, бо швидше за все ці факти є наслідками?
Володимир Петраковський: Ми виявили, що проблема дійсно системна. І системна вона, за великим рахунком, тому, що по суті, немає жодних механізмів внутрішнього контролю. Тобто ми маємо зовнішній контроль — це органи держаудитслужби і слідство, але законодавство передбачає, що є і механізми внутрішнього контролю: внутрішній аудит і інститут службового розслдування.
Олена Бадюк: Яким чином це можна впровадити?
Володимир Петраковський: Воно вже впроваджене багато років, але не працює. Внутрішній аудит залежить зараз виключно від керівника відомства. В більшості випадків ці керівники самі приймають рішення про розподіл коштів і самі мають себе контролювати — такий механізм. Треба форм інститут внутрішнього контролю, щоб він був незалежний від керівників установ, відомств, адміністрацій. Це мають бути глибокі законодавчі зміни.
Олена Бадюк: Чи може юридично бути вирішене питання про внесення закупівлі нерухомості до системи публічних закупівель ProZorro?
Володимир Петраковський: Так, юридично — це прийняття змін до законодавства. Бажано внести зміни до закону про державні закупівлі.
Григорій Пирлік: Понад рік в Україні вже діє постанова кабміну про порядок забезпечення житлом учасників АТО. Тут прописаний порядок: мають подаватися акти приймання-передачі житла, звіти і інше. Ніби документ є, але ви бачите в ньому недоліки?
Володимир Петраковський: Так, він досить формальний. Треба мати якісь документи, він прописує очевидні істини. Але от саме ніяких конкурсних, механізмів запобігання зловживанням там абсолютно немає, не закладено в ньому.
Олена Бадюк: Але також є позитивні приклади, коли соціальне житло купувалося через конкурси?
Володимир Петраковський: Наприклад у Дніпрі Міністерство оборони закупило через конкурс житло на вісімнадцять мільйонів гривень, а тепер маємо кримінальну справу.
Але позитивні випадки дійсно бувають, але це ще раз підтверджує правило. Тобто, що має бути так, але, насправді, це одиничні факти. Ми маємо реально системну проблему і її треба вирішувати.