Зміни в законодавстві проти домашнього насильства: до чого готуватимуть прокурорів?

Президент України 4 січня підписав закон України «Про запобігання і протидію домашньому насильству». Чому та як у зв’язку зі змінами мають вчитися прокурори та прокурорки?

Ведучі

Лариса Денисенко

Гостi

Вероніка Плотнікова

Зміни в законодавстві проти домашнього насильства: до чого готуватимуть прокурорів?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/03/hr_kyivdonbass-2018-03-19_plotnikova.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/03/hr_kyivdonbass-2018-03-19_plotnikova.mp3
Зміни в законодавстві проти домашнього насильства: до чого готуватимуть прокурорів?
0:00
/
0:00

У студії Громадського радіо про це розповіла засновниця та співавторка тематичного курсу Вероніка Плотнікова.

 

Лариса Денисенко: Чому треба навчатися прокуроркам та прокурорам у зв’язку з тим, що відбуваються зміни? Що основне потрібно знати, щоб усвідомлювати, як застосовувати законодавство проти домашнього насильства?

Вероніка Плотнікова: У нашому Єдиному реєстрі досудових розслідувань є спеціальна графа, яка вказує на злочини, пов’язані з домашнім насиллям. За 2017 рік маємо за реєстрацією понад 1300 таких випадків.

Але сьогодні ми в першу чергу маємо говорити про те, як навчатися та чому навчати. На даний час ми певною мірою в сприятливому становищі. ВР прийняла нове законодавство, Втім воно вступить в силу в повному обсязі через рік. Ми маємо рік на те, щоб навчити діючих прокурорів та тих осіб, які будуть претендувати на такі посади за конкурсом, основним питанням та основним викликам, які ставить перед нами нове законодавство про запобігання та протидію домашньому насиллю.

Читайте також: Жінки як жертви домашнього насильства: звідки взялося 600 смертей?

Лариса Денисенко: Що ж саме змінюється?

Вероніка Плотнікова: Перш за все це великі новели в Кримінальному кодексі та Кримінальному процесуальному кодексі, сам по собі новий закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Певні моменти вже діють: перш за все, це питання стосовно нових обтяжуючих обставин.

Фактично до статті №67 Кримінального кодексу внесено три суттєві зміни. Вчинення злочину в присутності дитини – це буде обтяжуюча обставина, яка впливатиме на покарання особи; вчинення злочину щодо подружжя (неважливо, чи це зареєстроване подружжя, чи співмешкання, близькі особи, розлучені особи) – все це має бути враховано суддею при винесенні вироку та при вирішенні питань щодо покарання особи.

У новому законі особливу увагу звернено на взаємодію та координацію між всіма суб’єктами, які мають протидіяти цьому явищу, а найкраще – запобігати, щоб у подальшому ми мали зниження темпів і зменшення найбільш яскравих у негативному сенсі форм. І прокуратура визнана одним із суб’єктів такого запобігання та протидії. По факту ми залучаємося до багатьох етапів. У першу чергу – процесуальне керівництво стосовно злочинів, пов’язаних із домашнім насиллям.

Зараз ми ще діємо в межах чинного Кримінального кодексу. З січня 2019 року ми отримаємо фактично нові склади злочинів. Одним із них стане склад злочину, передбачений статтею №126, а саме – домашнє насильство. Умисне систематичне фізичне, психічне або економічне насилля над одним із членів подружжя іншим (незалежно від статі) стане кримінально караним.

Крім того, обмежувальні, застережувальні приписи на даному етапі діють частково, з 2019 року це стане передбачено в кримінальному процесі. Більше того, одним із ризиків, що буде враховуватись при обранні запобіжних заходів, у тому числі й триманні під вартою, стане так званий летальний ризик у справах про домашнє насилля. Це можливість доступу до зброї і можливість переслідувати особу, яка визнається потерпілою.

У загальних аспектах вже зараз можна починати вчити прокурорів та інших суб’єктів, які будуть задіяні в процедурах запобігання та протидії домашньому насильству, що, ми сподіваємось, з успіхом будемо робити й частково вже робимо.

Читайте також: 1,8 млн жінок в Україні страждають від фізичного домашнього насильства, – Ірина Суслова

Лариса Денисенко: Розкажіть детальніше про обмежувальні та застережні приписи: як це може відбуватися?

Вероніка Плотнікова: Якщо кажемо про негайний застережний припис (виноситься у випадках небезпеки для життя і здоров’я людини), його має право винести працівник підрозділу Нацполіції. Такий припис діє впродовж десяти днів і він стосується вимоги негайного припинення певних дій, покидання житла, де тимчасово або постійно знаходиться особа, фактично заборона будь-якого фізичного контакту на цей час із особою.  

Застережний припис, можливо, дещо м’якіший за наслідками, але він триваліший. Він виноситься вже суддею. Це може бути заборона спілкуватися засобами електронної комунікації, заборона бути присутнім в тих же місцях, де присутня особа, та великий перелік подібних речей. Застережний припис може бути продовжений суддею ще раз, строком не більше шести місяців.

Лариса Денисенко: Якщо говорити про методологію та посібники, то в Україні їх не так багато. На рівні Ради Європи, ОБСЄ вони існують. Які ви застосовуєте, адаптуєте та що можете запропонувати людям, які будуть опановувати фах прокурора або зараз є чинними прокурорами чи прокурорками?

Вероніка Плотнікова: Офлайн курс для діючих прокурорів на стадії розроблення, зараз ми працюємо дистанційно на онлайн платформі HELP, яка базується на стандартах Ради Європи, з діючими прокурорами та суддями на єдиній платформі спільно зі спільними задачами та питаннями.

Дякуючи одному з проектів Ради Європи, було розроблено два курси: «Правосуддя дружнє до дітей» та «Протидія насильству щодо жінок та домашньому насильству».

Ми продовжуємо нашу співпрацю з організацією «Ла Страда». Вони вже працюють з діючими прокурорами на заняттях у межах підвищення комунікації, будуть брати участь у розробці курсу офлайн навчання.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Коментарi до запису