Майстрині з Бахмута зібрали колекцію стародавнього українського одягу

Творча майстерня “Оберіг”, яка власне і почала збирати цю колекцію, нині має близько 30 костюмів. Сорочки виключно старі, усі місцеві, Слобожанські

Ведучi

Наталя Поколенко

Майстрині з Бахмута зібрали колекцію стародавнього українського одягу
https://static.hromadske.radio/2016/08/hr-news-16-08-30-odyag.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/08/hr-news-16-08-30-odyag.mp3
Майстрині з Бахмута зібрали колекцію стародавнього українського одягу
0:00
/
0:00

Усе почалося з 2014 року, коли у селі Парасковіївка Бахмутського району придбали старовинну сорочку 18 століття. Віддали за неї 200 гривень, забрали з чужої скрині у такому стані, що думали, не вдасться відіпрати. Зараз це цілий жіночий костюм, у який вбрана пані Світлана Омельченко.

«Унікальність цього костюму в тому, що це справжня конопляна сорочка. Вона зроблена вручну, усі шви вручну. Оздоблена вишивкою», — говорить Світлана Омельченко.

Творча майстерня «Оберіг», яка власне і почала збирати цю колекцію, нині має близько 30 костюмів. Сорочки виключно старі, усі місцеві, Слобожанські, решта — реконструкція по світлинах і порадах етнографів та краєзнавців.

«У нас сорочки тільки старовинні, решта — зі світлин, з якихось довідників, з музейних колекцій ми беремо зразок і відтворюємо повністю стиль», — розповідає керівник майстерні «Оберіг» Світлана Кравченко.

За два роки тут відтворили вінок нареченої, жіночий костюм індустріальної Донеччини, дружини дипломата і звичайної дівчини, костюм українки з наміткою (це давній головний убір), також охоче розповідають про намисто і дукачі на ньому. Вже влаштували не один показ — для мешканців Бахмута, Краматорська і навіть повезли колекцію на Житомирщину. Майстрині кажуть: люди, що одягають ці костюми, ніби приміряють на себе історію, повертаються у родинну пам’ять.

«Не було такого, щоб жінка вдягла цей одяг і сказала, що їй не подобається. Вже сотня людей пройшла через нашу колекцію, але жодної жінки, яка б сказала, що не буду це вдягати, не було. Коли людина вдягає, щось в ній змінюється. Усі кажуть: таке відчуття, що я в ньому жила. Напевно, родинна пам’ять, пам’ять предків вона є і нікуди не ділася», — ділиться Світлана Кравченко.

Популяризація української культури є одним із завдань «Оберіга», вони рекламують не себе, а українську Донеччину. І хочуть, щоб про це почули якомога далі.

«Наші батьки і прадіди були тут, вони були українцями. Це перша заповідь Божа: поважати батька-матір і землю, яка тебе виховала. І ми будемо це продовжувати робити. Для нас неважливо, щоб почули про „Оберіг“, про Бахмут. Важливо, щоб люди розуміли, що Донбас — це українська земля», — каже Світлана Кравченко.

На початку вересня колекцію майстринь з «Оберіга» у світлинах планують привезти до Верховної Ради України.

 

Наталя Поколенко з Донеччини для «Громадського радіо»

За підтримки: