facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Майстрині з Бахмута зібрали колекцію стародавнього українського одягу

Творча майстерня “Оберіг”, яка власне і почала збирати цю колекцію, нині має близько 30 костюмів. Сорочки виключно старі, усі місцеві, Слобожанські

Майстрині з Бахмута зібрали колекцію стародавнього українського одягу
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Усе почалося з 2014 року, коли у селі Парасковіївка Бахмутського району придбали старовинну сорочку 18 століття. Віддали за неї 200 гривень, забрали з чужої скрині у такому стані, що думали, не вдасться відіпрати. Зараз це цілий жіночий костюм, у який вбрана пані Світлана Омельченко.

«Унікальність цього костюму в тому, що це справжня конопляна сорочка. Вона зроблена вручну, усі шви вручну. Оздоблена вишивкою», — говорить Світлана Омельченко.

Творча майстерня «Оберіг», яка власне і почала збирати цю колекцію, нині має близько 30 костюмів. Сорочки виключно старі, усі місцеві, Слобожанські, решта — реконструкція по світлинах і порадах етнографів та краєзнавців.

«У нас сорочки тільки старовинні, решта — зі світлин, з якихось довідників, з музейних колекцій ми беремо зразок і відтворюємо повністю стиль», — розповідає керівник майстерні «Оберіг» Світлана Кравченко.

За два роки тут відтворили вінок нареченої, жіночий костюм індустріальної Донеччини, дружини дипломата і звичайної дівчини, костюм українки з наміткою (це давній головний убір), також охоче розповідають про намисто і дукачі на ньому. Вже влаштували не один показ — для мешканців Бахмута, Краматорська і навіть повезли колекцію на Житомирщину. Майстрині кажуть: люди, що одягають ці костюми, ніби приміряють на себе історію, повертаються у родинну пам’ять.

«Не було такого, щоб жінка вдягла цей одяг і сказала, що їй не подобається. Вже сотня людей пройшла через нашу колекцію, але жодної жінки, яка б сказала, що не буду це вдягати, не було. Коли людина вдягає, щось в ній змінюється. Усі кажуть: таке відчуття, що я в ньому жила. Напевно, родинна пам’ять, пам’ять предків вона є і нікуди не ділася», — ділиться Світлана Кравченко.

Популяризація української культури є одним із завдань «Оберіга», вони рекламують не себе, а українську Донеччину. І хочуть, щоб про це почули якомога далі.

«Наші батьки і прадіди були тут, вони були українцями. Це перша заповідь Божа: поважати батька-матір і землю, яка тебе виховала. І ми будемо це продовжувати робити. Для нас неважливо, щоб почули про „Оберіг“, про Бахмут. Важливо, щоб люди розуміли, що Донбас — це українська земля», — каже Світлана Кравченко.

На початку вересня колекцію майстринь з «Оберіга» у світлинах планують привезти до Верховної Ради України.

 

Наталя Поколенко з Донеччини для «Громадського радіо»

За підтримки

Громадське нетворк
Поділитися

Може бути цікаво

«Мавіки» — це очі наших військ — Станіслав Краснов про збір для 95 ОДШБр

«Мавіки» — це очі наших військ — Станіслав Краснов про збір для 95 ОДШБр

«Сильна людина свої проблеми не скидає на якусь націю». Історія родини Рапопорт

«Сильна людина свої проблеми не скидає на якусь націю». Історія родини Рапопорт

«До краси — на часі»: як записатися на безкоштовну пластичну операцію постраждалим від війни

«До краси — на часі»: як записатися на безкоштовну пластичну операцію постраждалим від війни

Абсолютно ніяких реальних підстав під цією датою не було — історик про міф 23 лютого

Абсолютно ніяких реальних підстав під цією датою не було — історик про міф 23 лютого