На Донеччині 118 переселенців виселяють з відремонтованого ними помешкання

Два роки тому, тікаючи від обстрілів у Горлівці, Донецьку та Ясинуватій, людей заселили на базу підприємства «Донбасдомнаремонт», узгодивши це з керівництвом підприємства. Будівля до того кілька років стояла, за цей час переселенці зробили тут ремонти, вклавши як свої кошти і працю, так і благодійників. Загалом близько мільйона гривень, розповідає Андрій Несговоров — представник переселенців на базі.

«Нам допомагали багато: це і чеська організація „People need“, польська „PAH“, МОМ — Міжнародна організація з міграції, „Слов’янське серце“ — місцеві благодійники, МНС України, UNICEF, ООН, багато хто нам допомагав тут» , — говорить Андрій.

Нині підприємство-власник стало банкрутом і від ліквідатора надійшов лист, що базу треба залишити. Люди у розпачі: куди їхати, вони не знають.

«У мене сироти тут — троє онуків, батька вбили, матір їхня по лікарнях. Я коли кажу це, плачу. Стільки тут таких. От опікун поряд, з дітьми теж. Тут скільки дітей, куди нас виганяють?», — зі сльозами каже пані Людмила з Горлівки, тримаючи на руках 11-місячну онучку.

Ще частина переселенців боїться повертатися додому, бо там і досі стрілянина, а вони мають проукраїнські погляди. Та й облаштували все тут для життя. Бо два роки тому тут не працювала каналізація, а про опалення й гарячу воду і мови не було.

«Не те, що не хочеться звідси їхати, просто нікуди. У Донецьку стріляють, Горлівку взагалі обстрілюють страшно. Ми тут все зробили, обладнали. Коли ми сюди приїхали, тут пустка була, непридатна для життя» , – говорить Нінель Олександрівна з Донецька.

Із 118 переселенців на базі проживають 23 дитини. Благодійники із фонду «Слов’янське серце» окреслили дану проблему представникам ООН, аби діти та інші вразливі категорії людей не залишилися просто неба.

” Ми враховуємо усі соціальні категорії, що там є. Я думаю, що ООН так само візьме участь у цьому питанні, у них більше сил, більше можливостей. Можливо, знайдеться донор під цей серйозний проект«, — окреслює сподівання голова БФ «Слов’янське серце» Наталія Киркач.

Святогірський міський голова Олександр Дзюба два роки тому сприяв, аби людей десь поселити. Сьогодні знову переймається їхньою долею. Говорить, що Святогірськ прийняв ще у 2014 році більше переселенців, ніж місцевих жителів. Частина з них повернулася додому, втім і сьогодні ще 3600 чоловік живуть у місті. І переселити людей з «Троянди» фактично немає куди.

«Ця база стояла покинутою десять років, там ніхто не жив, не було води, світла. Наразі усе відновлено, там живуть переселенці. Моє бачення таке: у нас немає іншого приміщення, куди переселити цих людей. Треба продовжити термін перебування їх на даній території, хай вони там ще живуть», — говорить міський голова Святогірська.

Переселенці з «Троянди» вже написали з десяток листів та звернень — до Адміністрації Президента, обласної влади, власників бази. До речі, спроби поговорити і взяти коментар у ліквідатора-арбітражного керуючого Вікторії Волкової успіхів не мали, пані Волкова відмовилася щось пояснити. Хоча днями вона зустрічалася з Андрієм Несговоровим, що представляє інтереси переселенців, і на словах дала цим людям ще 2-3 місяці, аби вони знайшли житло.

У день підготовки матеріалу, 23 червня, переселенці ще продовжують жити на базі. Хоча у попередньому листі, що вони отримали, була вказана дата — залишити базу 14 червня.

Тим часом «Троянду» виставляють на продаж. За нашою інформацією базу відпочинку із 2 га землі та будівлями на ній планують продати за 4 мільйони гривень. Подібні бази, що знаходяться поряд і перебувають в такому ж стані, принаймні вдесятеро дорожчі.

Наталя Поколенко з Донеччини для «Громадського радіо»