Я кухар, але якщо потрібно, беру автомат і на пост, — боєць

Віталій Півень, боєць 54 окремої механізованої бригади родом з Київщини і вже другий рік щодня частує побратимів смачними стравами.

«Я с Киевской области, город Васильков. Второй год уже здесь с четвертой волны. До 20 апреля обещали уже всех уволить . В данный момент повар, но если надо, то беру автомат и на пост», — сказав він.

За словами бійця, продуктів для приготування простих страв вистачає, але вони швидко набридають.

«Все готовим. Каждый день. Но вообще бывает, что вечером картошки жареной захотят или еще что-то. Нас 25 человек и мы готовим так, чтобы всем хватило. Спасибо волонтерам, спасибо армии. С продуктами проблем нет», — розповів Віталій Півень.

На кухні 54 окремої механізованої бригади не щодня можна знайти свіже м’ясо. За ним бійці їздять до найближчого міста.

«Тушенка есть и рыбные консервы. Бывает, попадается нам свежее мясо. В Артемовск ездили ребята и сами купили. Любят все. Что вкусненькое, то и любят. Всегда говорят «спасибо». Мне приятно. У нас сегодня на первое был суп, а на второе плов», — сказав боєць.

Для зручності  приготування їжі бійці навіть змайстрували невелику грубу.

«Это все сами «нажили». У нас там и кастрюли есть. С собой возим постоянно, мы ж не на одном месте. Слава богу, немножко поездили. И в Луганской области, и на полигонах. Постоянно это все возим с собой. И плитка наша. Печку мы уже сами как-то склепали», — заявив Віталій.

На кухні у бійців завжди чисто. Звісно, Віталій не одягає білого халату, як того вимагають норми, але навіть на перший погляд видно, що санітарні умови збережені настільки, наскільки це можливо зробити за лічені кілометри від позицій ворога.

«У нас ребята стараются после себя посуду помыть и руки, и умывальник есть у нас — сделали. И мыло есть, и порошок стиральный», — сказав він.

Для того, щоб хоч якось урізноманітнити харчування бійців, Віталій Півень завжди тримає у запасі «секретну»  зброю, яка робить страви смачнішими.

«Бывает местные дают, и армия нам поставляет, но яйца, например, у нас есть всегда. Если что-то не хватает — мы сами покупаем, например, приправы разные, чтобы было вкуснее. Иногда в Артемовск отпускают в увольнение, и мы составляем список, что нам надо для кухни, чтобы что-то вкусненькое приготовить, потому что тушенка надоела уже.  Например, в  борщ надо кусок мяса свежего, квасолю, петрушку, укроп — сами покупаем, чтобы вкусно было», — розповів Віталій.

Про раціон бійця української армії Віталій нічого не знає, але запевняє: бійці ніколи не голодні.

«Я не знаю рациона бойца. Мы не голодные. Хлеб привозят, сахар стоит. Какой рацион! Мое дело сварить, а ребята пришли и насыпали, тарелку после себя помыли и пошли», — зазначив Віталій.

Катерина Кадер зі Світлодарська для «Громадського радіо». Слухайте. Думайте.