Як Міністерство інформаційної політики хоче покращити життя переселенців

В результаті анексії Криму та збройної агресії на Донбасі, в Україні відбулося наймасштабніше внутрішнє переміщення населення за всю її сучасну історію. За даними Міністерства соціальної політики України, станом на 2 вересня 2016 року, взято на облік майже 1 млн 700 тис переселенців з Донбасу та Криму. Переважна більшість внутрішньо переміщених осіб мешкає у східних та центральних областях України.

Негативні наслідки вимушеного переміщення відчувають на собі як власне переселенці, так і приймаюча сторона. За даними всеукраїнського опитування Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) і Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, присутність переселенців вплинула на повсякденне життя 30% приймаючих громад.

Перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова розповіла, що держава та її інституції виявились неготовими приймати виклики, які виникли внаслідок массового вимушеного переміщення громадян.

«Це не тільки соціальний та гуманітарний аспект внутрішньої еміграції українських громадян, але й інформаційний момент. Сьогодні переселенці є під тиском певної дискримінації, це те, що ми від них чуємо. Вони відчувають, що вони нікому не потрібні. Вони відчувають, що до них ставлення негативне. Вони сьогодні є інформаційними жертвами багатьох матеріалів, які готуються в цьому напрямку. Люди сьогодні перебувають у великому умовно просторі стереотипів по відношенню до них. І все це стимулює їх до депресії, до умовно відчайдушного стану та сприйняття світу.»

За словами Еміне Джапарової, саме тому була розроблена «Стратегія інформаційної реінтеграції внутрішньо переміщених осіб», що може стати єдиною основою для роботи як офіційних органів, так і громадських організацій, які здійснюють різноманітні активності в сфері життя переселенців.

Стратегія розроблялася понад півроку спільно з Агентством ООН у справах біженців. Керівник офісу «Програма розвитку ООН в Краматорську Руслан Федорів розповів, що ПРООН підтримує всі активності, спрямовані на соціальну згуртованість у суспільстві та реагує на проблеми, викликані масовим переміщенням людей всередині країни.

«Ми фактично підтримали громадську ініціативу, та у партнерстві з Міністерством інформаційної політики ми намагались ініціювати та організувати інклюзивний процес розробки стратегії. Це значить, що до цього процесу ми залучили максимальну кількість усіх зацікавлених сторін, стейкхолдерів та учасників. В нас були як представники державних органів влади, місцевого самоврядування, обласних адміністрацій, так і представників громадянського суспільства, а саме головне — переселенців. У процесі з листопаду 2015 до серпня 2016 ми провели низку заходів, спрямованих на розробку основних цілей та рекомендацій відносно стратегії чи інформаційній політики з реінтеграції переселенців. Крім того, все було підтверджено та перевірено понад 70 різними заходами на рівні громад, де ми мали змогу по-перше протестувати наші меседжі, які ми хотіли закласти у цю стратегію, а найголовніше почути, що з цього приводу думають переселенці».

Руслан Федорів сподівається, що документ та рекомендації дозволять у подальшому розробити системний підхід для реінтеграції переселенців в Україні.

Розповідаючи про власне документ, радниця Міністра інформаційної політики з питань впровадження програми «Відкрита влада» Іветта Делікатна зазначила, що вся комунікаційна активність навколо ВПО робиться саме для того, аби не змушувати громаду зрозуміти проблеми переселенців, а інтегрувати їх у саму громаду.

За її словами, стратегія має три цілі:

«Перш за все, подолання негативних стереотипів щодо ВПО. Друге, це залучення переселенців до життя громади. Третє, створення інформаційної платформи для того, щоб їм було зручно отримувати всю інформацію. Цільові групи комунікаційної стратегії — це самі ВПО, приймаючи громади, та більш широко — населення України. Ні для кого не секрет, що в нас є 8 областей, де більше всього переселенців. З цих 8 найбільш населені — це Донецька та Луганська області, на другому місці — Харьков, Одеса, а потім Запоріжжя, Днепр, і вже потім Львів. Але все одно вся країна залучена у процес прийняття внутрішньо переміщених громадян, тому вони мають відгукуватись на їхні проблеми».

Іветта Делікатна повідомила, що на етапі реалізації будуть виділені особливі, більш спеціалізовані групи переселенців, яким потрібна специфічна допомога, зокрема люди з обмеженими можливостями, матері-одиначки, пенсіонери тощо.

Крім того, за словами радниці міністра, на обговоренні з переселенцями була виділена окрема проблема — спілкування зі ЗМІ, люди скаржилися на упереджене ставлення до їх проблем, використання небажаних термінів для опису ситуацій, пов’язаних з ВПО.

«Дуже багато переселенців, у рамках обговорення, категорично не сприймають термін ВПО та не бажають бути у будь який спосіб сегреговані та відокремлювали від інших громадян України. Тому у стратегії ми запропонували акуратніше використовувати цей термін. Друга рекомендація — це мінімізувати негатив навколо цієї теми. Люди дуже втомилися від війни, від проблем, які не вщухають у нашій країні вже два з половиною роки».

В той же час, Іветта Делікатна підкреслює, що не можна робити акцент лише на проблемах переселенців, треба також працювати з приймаючими громадами.

Крім того, в рамках стратегії поширюватимуть успішні кейси інтеграції ВПО у громади; роз’яснюватимуть роботодавцям, що переселенці — це також першокласні спеціалісти з різних спеціальностей та допомагатимуть у працевлаштуванні; а також заохочуватимуть ВПО до участі у суспільному житті громади та спільному вирішенні проблем. Загалом, стратегія пропонує з одного боку доносити до суспільства, що переселенці — це не стільки жертви, скільки люди, які можуть робити значні внески у розвиток місцевих громад, а з іншого — підтримати переселенців у якомога безболіснішій інтеграції до приймаючих громад.

Іветта Делікатна впевнена, що значну роль в цьому займає створення єдиного порталу, де внутрішньо переміщенні особи зможуть отримати всю необхідну інформацію.

«Ця задача має буде виконана на достатньо комплексному рівні. Це не тільки сайт, це інтегровані сторінки у соцмережах, звідки надходить основний потік запитів. Це інтеграція з урядовою гарячою лінією, тому що на неї надходить активна динаміка запитів, вона має бути інтегрована з сайтом, тобто всі запити, що надходять на гарячу лінію, передбачається, що вони будуть відображатися на цьому сайті».

Як розповіла Іветта Делікатна, у створенні такого єдиного ресурсу зацікавлені й власне державні міністерства та служби, з якими також обговорюється та координується робота з реалізації стратегії.

«Міграційна служба, Держслужба з надзвичайних ситуацій, Міністерство соціальної політики, Міністерство регіонального розвитку, міські адміністрації, служба зайнятості — усі вони абсолютно одноголосно підтримують ідею створення окремого єдиного ресурсу, тому що часто їх сторінки для переселенців погано розшукуються, погано написані, немає достатнього ресурсу всередині цих міністерств та відомств займатися саме цією проблемою, тому якщо з’явиться єдиний ресурс, який все це буде об’єднувати, це буде зручно та добре для всіх».

Іветта Делікатна додала, що вони також співпрацюють із новоствореним Міністерством з питань тимчасово окупованих територій.

У стратегії є чітко прописані бажані результати та критерії оцінки ефективності, які загалом передбачають значне покращення життя переселенців у регіонах, куди вони переїжджають, та інтеграцію ВПО у життя приймаючих громад.

Автори націлені саме на об’єднання зусиль усіх міністерств, відомств та громадських організацій, які працюють з переселенцями, бо, на їх думку, одиночні зусилля неефективні та марні.

За словами керівника офісу ПРООН в Краматорську Руслана Федорова, Програма розвитку ООН ставить головною метою — підтримку органів влади, аби вони самостійно вирішували свої проблеми.

«На етапі детального плана розробки та реалізації будуть чітко виписані відповідальні, стейкхолдери та міністерства, також будуть прописані ресурси — це перший момент. Другий момент, цей документ буде гарною основою, аби залучати додаткове фінансування від таких донорів, як наприклад, ми чи урядів інших країн. Коли є чіткий план дій, набагато легше переконати фінансувати».

Руслан Федорів певен, що систематизація діяльності для вирішення проблем переселенців — це значний крок уперед для України.

Марія Зав’ялова, Київ, «Громадське радіо»