«Те, що в наших філармоніях вважають новою музикою, написано 100 років тому»
Любов Морозова знайомить із найцікавішими класичними композиторами 1910-х років
Гості1
wikimedia.org
Новий випуск програми «Мі-дієз» присвячений академічній музиці першого десятиріччя ХХ століття. Поки довкола вирує Перша світова війна, музика втрачає монументальність, набуває легших інтонацій, але разом із тим позбавляється розважальності.
У творчості композиторів тих часів музикознавці Любові Морозовій знову допомагає розібратися піаніст Євген Громов.
У програмі ви дізнаєтеся:
- Скільки триває найкоротший в історії симфонічний твір?
- Що спільного у Арнольда Шенберга із Майклом Джексоном і моделями Victoria`s Secret?
- Чому найвідоміший твір Ігоря Стравінського починався із довгих репетицій, але закінчився провалом?
- Чи може весілля звучати електронно?
- Чому Антон Веберн писав твори 3 роки, але весь його доробок можна прослухати за 3 години?
Треклист:
- Антон фон Веберн. П’єса №4 (1911) з циклу П’ять п’єс для оркестру, тв.10 (1911/1913). Лондонський симфонічний оркестр. Диригент – П`єр Булез [00:25]
- Арнольд Шенберґ «Місячний П`єро» (1912). Фрагменти: «Ніч», «Пісня повішеного», «Обезголовлювання». Івонн Мінтон, сопрано. Диригент – П`єр Булез [08:04]
- Ігор Стравінський «Весна священна» (1910 /1913). Частина II «Велика жертва» (фрагмент): Дійство старців — праотців; Великий священний танець (Обраниця). Клівлендський симфонічний оркестр. Диригент – П’єр Булез [08:44]
- Ігор Стравінський «Весіллячко» (1912/1923). Картина 2-а «У жениха» (фрагмент). Ансамбль Дмитра Покровского [04:40]
- Антон Веберн. П’ять п’єс для оркестру, тв.10 (1911/1913). Лондонський симфонічний оркестр. Диригент – П`єр Булез [06:00]
Сидір Бузина для Громадського радіо