Микола Бєлєсков: Заяви РФ про те, що до атак на авіабази Енгельс і Дягілєво залучили безпілотники радянського виробництва, дало поштовх до спекуляцій у західній пресі. Те, що можемо говорити відверто: все, відбувається на цих базах, зачіпає дальню та стратегічну авіацію, Ту-22М3, Ту-95МС, так, що вони не зможуть бути залучені у масовані ракетні удари, це відповідає нашим інтересам. Це — головне. Важливо, що інцидент з авіабазами Енгельс і Дягілєво стався у день, коли Росія провела масштабні ракетні удари по Україні. Унаслідок атак на авіабази був зменшений наступальний потенціал.
Читайте також: За події на території РФ відповідає уряд держави-агресора — розвідка про вибухи в Енгельсі
Російська система ППО не дає 100% прикриття. Це зональна оборона. Росіяни мають потужні комплекси, які дозволяють прикривати великі території, але все одно не гарантують 100% результату. До того ж росіяни використовують зенітно-ракетні комплекси для терору цивільного населення, наземних ударів. Після інцидентів на російських авіабазах, РФ, можливо почне посилювати своє ППО. Тож зменшиться покриття у районі бойових дій та знизиться кількість обстрілів по цивільних об’єктах.
Зараз жорсткого розмежування між фронтом і тилом, яке було у Першу і Другу світову війни зараз нема. Бойові дії розмивають цю чітку різницю, грань. Тож уражається не лише прифронтова територія, але території й у глибині. Важливо те, що інша сторона тепер розумітиме, що не можна буде тероризувати Україну без загрози для них самих.
Читайте також: «Росіяни часто палять у заборонених місцях» — Резніков про вибухи на аеродромах в РФ
Микола Бєлєсков: Зараз Україна нарощує свою систему ППО і покращує тактики боротьби з безпілотниками росіян. У середині жовтня Україна не мала систем IRIS-T, NASAMS. Не було постачань каліберних кулеметів з тепловізійною оптикою для роботи уночі. Ми намагаємося максимально зменшити ефективність ударів росіян.
Читайте також: Жодна європейська держава не має достатньої кількості сил ППО — міністр оборони Литви
Микола Бєлєсков: Затримка із потрібною нам сьогодні певною зброєю — специфічна політика обрана адміністрацією Байдена. Є побоювання, що коли Україна отримає ATACMS і застосовує їх на території Криму, РФ вдасться до неконвенційної ескалації. Ми пропонуємо різні контраргументи, але це не працює.
Сьогодні у Європі та США змушені нарощувати озброєння для України. Контрактне виробництво шести комплексів NASAMS у США буде розтягнуте до 2025 року. І це є показово. Так само показовим є і виробництво артилерії. У місяць американці виготовляють лише 15 тисяч боєприпасів калібру 155 міліметрів. Можна порахувати, скільки потрібно часу, щоб виробити 1 мільйон боєприпасів, які нам американці передали уже.
Це стосується й протитанкових комплексів, систем Stinger, які не виробляються з 2005 року і навіть виробництво комплектуючих до яких було закрите. Це саме стосується і пускових М-142, і боєприпасів до них. Тобто боєприпасів повинно бути багато, і лінії по виробництву боєприпасів повинні бути готовими й потенціал до нарощування виробництва повинен бути значним. Це було відомо після двох світових воєн. Після Холодної війни про це забули. Російська війна в Україні про це нагадала і зараз вони намагаються наростити виробництво.
Щодо боєприпасів калібру 155 міліметрів, американці у 2025 році планують вийти на показник 40 тисяч боєприпасів на місяць, тому і звертаються, наприклад, до Південної Кореї із прохання продати Україні 100 тисяч боєприпасів калібру 155 міліметрів, тому що об’єктивно темпи нарощування виробництва не відповідають тим потребам, які є. Це стосується не лише боєприпасів радянських зразків, а й до систем НАТО. Це обговорювалось і до цього, просто російсько-українська війна вкотре нагадала, що боєприпаси, їхня кількість і здатність швидко наростити виробництво — це є ключові речі для перемоги у будь-якому конфлікті високої інтенсивності.
Микола Бєлєсков: Очільник Міноборони США Ллойд Остін заявив, що Росія теж відчуває дефіцит боєприпасів і не може підтримувати темпи відстрілу боєприпасів, але поки ми це не бачимо на практиці. Ворог відстрілює більше боєприпасів, ніж ми. Пентагон дає статистику, що це 4 тисячі з нашого боку і 20 тисяч з боку росіян. Є нюанси у точності влучань. Дефіцит зброї буде помітний з часом.
Є певні дискусії про те, що великі ядерні держави можуть програвати конвенційні війни. РФ на етапі прийняття цього факту. Однак на їхній політиці це поки що не відобразилося. Ми не бачимо відповідного реагування. У плані підрахунку боєприпасів скажу, що санкції, на які у нас покладаються сильно, не є одномоментною річчю. Не треба вважати, що якщо санкціями обмежене постачання комплектуючих до зброї, це справді призведе до такого обмеження. Насправді санкції — це постійна гра у кота й мишу. Росія завжди намагатиметься їх обійти, шукатиме лазівки. Головне залежить від потенціалу міністерства торгівлі США та партнерів закривати ці лазівки.
Читайте також: Іноземні компанії допомагають скеровувати ракетні удари по Україні
Микола Бєлєсков: Завершена ситуація з передачею німецьких Patriot. Вони будуть у Польщі, попри прохання, щоб вони стояли в Україні.
Німецьке керівництво не бажає проявляти лідерство. Це стосується не лише постачання ЗРК, а й інших видів озброєння. Наприклад дискусії про танки. США просять Німеччину проявити лідерство у цьому питанні, тоді Сполученим Штатам буде легше переконувати Конгрес виділяти допомогу. Німці кажуть, що доки не буде лідерства з боку США, то вони самі ці питання не чіпатимуть. Виникає замкнуте коло.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS