Фото: ДСНС
Лариса Волошина: Коли ми говоримо про Медведчука, який знову з’явився на наших очах, то мова йде про багатофакторну маніпуляцію. Стаття Медведчука була надрукована в «Известиях», фактично державному органі. Стаття не випадкова. Це російська державна позиція.
Є низка спресованих у часі подій штучного характеру, які ініціювала останнім часом Росія. По-перше, це заява представника Росії в ООН про те, що вони готові до перемовин Тет-а-тет. «Заради миру». А друге — це стаття Медведчука, українського політика, який теж говорить про перемовини та готовий цим займатися.
Після Небензі паралельно з Медведчуком російські експерти ліберального штибу починають відчутну інформаційну кампанію, мовляв: «Росіяни ще не починали. Завтра почнеться «Велика війна». Це була не війна». А Медведчук тут як картина маслом — «ось український політик, він хоче миру».
Читайте також: Удар по Дніпру: ідентифікували російського командира, причетного до запуску ракет (ФОТО)
У всю цю картинку вписується розстріл Дніпра та знищення житлового будинку. Я так розумію, цей будинок відомий у Дніпрі. Він величезний. Коли росіяни на тлі розмов про мир його нищать, це одночасна інформаційна атака. Тиск на суспільство. Вони будуть намагатися зараз знову «колоти» суспільство, впроваджуючи тези про дві України, створювати «уряд у вигнанні». Варто розуміти, що все це робиться навмисно і не піддаватися. Бо вони ведуть до того, щоб пропонувати «вихід» — не хочете, щоб вбивали — давайте перемовини.
Вони намагаються змусити нас зсередини вчинити суїцидальну дію — опустити зброю. Але їм не вдасться. Українці демонструють бажання перемоги. Вони розуміють, що ніякого миру з катами бути не може.
Те, що зараз відбувається, говорить про те, що Росія зараз повертається до гібридних методів війни. А це означає, що ніяких сил у них немає. Ні те що перемогти, навіть продовжувати.
Лариса Волошина: Пана Арестовича для себе я називаю «хорошим русским». Він близький до цього набагато більше, ніж до українців. Його роль з самого початку була зрозумілою. Фактично його задача полягала в тому, щоб в усіх цих ефірах доводити росіянам, що Росія програє війну. Умовно, це завдання деморалізації. Він може достукатися до росіян, він їм близький. Є ще інша функція, яку він сам на себе взяв — заспокоювати українське суспільство. Він робив це спочатку. Теоретично це, може, і правильно, а практично — ні. Він не враховує наслідки. Це дуже небезпечно. Люди втомлюються. І тоді Росія починає нас підштовхувати до непотрібних нам домовленостей.
Коли є жах і біль, коли руйнується цілий під’їзд житлового будинку, це приводить до того, що жертва агресії починає шукати винного. Якщо вона його не бачить одразу, починає звинувачувати себе. В цей момент виходить Арестович і каже: «Так це ж українське ППО збило цю ракету». Це посилює відчуття самовинності.
Це питання моралі та етики. Коли прозвучала ця фраза Арестовича, для мене це не розумно, не етично, не коректно. Навіть якщо ти так щиро думав, не маєш ти морального права казати таке тим, хто зараз намагається відкопати своїх близьких, сподіваючись, що вони живі. Порядна людина ніколи не скаже людям, які ледь не руками розбирають завали, що це українська ППО. Це жорстоко. За це треба вибачатися.
Читайте також: Арестович і люди його кола лінуються мислити — філософ Володимир Єрмоленко
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS