Арестович і люди його кола лінуються мислити — філософ Володимир Єрмоленко

Володимир Єрмоленко: Нещодавній спіч Олексія Арестовича — це невдалий спосіб поставити важливе та правильне питання про те, як вийти за межі провінційності. Арестович і люди його кола лінуються шукати сенси. Вони не хочуть мислити. Вони не хочуть зробити археологію самих себе.

Багато тих, хто живе в Україні певною мірою є в’язнями системи освіти, яка прийшла до нас з Радянського союзу. А ще раніше з Російської імперії, яка намагалася нав’язати нам думку про те, що українська культура — провінційна. Насправді це не так.

Якщо подивитися на нашу культуру, на наших класиків, ми побачимо величезне прагнення. Наші класики постійно було в діалозі зі світовою культурою. Чого тільки вартує Леся Українка, географічний та історичний масштаби якої неймовірні. Подивіться на теми Шевченка. Це велике, напружене мислення про співвідношення та боротьбу Римської імперії та християн і накладання цього співвідношення на боротьбу українців і російської імперії. «Марія» Шевченка — провокаційна релігійна поема, яка стає на захист жінок і проти сексуального насильства. Яка провінція в цьому всьому?

• На кожного Арестовича знайдеться багато українського контенту.

Читайте також: Війна, Арестович і привид Києва — найпопулярніші статті української «Вікіпедії» за три місяці 

Чому я кажу, що його питання правильне? Нам справді треба виходити за межі своєї провінційності та відповідати на світові проблеми, а не тільки свої власні. Ми маємо вчитися це робити.

«Україна 100% може бути цікавою для світу»

Володимир Єрмоленко: Треба шукати чим саме. Наприклад, те, як в українській культурі поєднується традиція та модерність. Вони історично не конфліктують. Подивіться як у нас зараз розвивається музика. Фолькова музика. Це поєднання глибинних архаїчних тем і модерних ритмів. Це те, що українська культура може дати світу. Або децентралізація як мислення спільноти. Політика, яка іде знизу догори. Солідарність маленьких спільнот. Це надзвичайно цікаве в сучасному світі питання.

• Я б закликав перестати кидатися лайном один на одного та подумати як ми можемо правильно ставити запитання.

Зараз у нас великий шанс виборювати право на існування. Наша місія зараз — не казати, що ми провінційні та меншовартісні, а використовувати цю можливість для того, щоб нарешті про нас знали в усьому світі.

Російські ліберали дивляться на Україну і бачать тут кращу версію росії, а російські путіністи дивляться на Україну і бачать тут її гіршу версію. Українці ж не хочуть бачити тут жодної версії росії. Ми хочемо бачити тут Україну. Ми маємо працювати над власними сенсами, а не над сенсами російських лібералів.

Читайте також: Чого путін ніколи не розумів про Україну: переклад інтерв’ю філософа Єрмоленка 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS