Час звернути увагу на молодь у Криму і посилити там український вплив — активісти Q-hub

Халіл Дервіш: У нас дуже багато прогалин у комунікації з молоддю Криму. У Q-Hub є комунікаційна стратегія, скерована саме на півострів. 70% тих, хто дивиться на наші сторінки у соцмережах, це молодь з Криму та інших тимчасово окупованих українських територій. Ми працюємо у колаборації із  ЗеМолодіжкою. Однак у нас є свої вектори діяльності:

• медійний,
• культурний,
• спортивний,
• освітній.

Вони є незмінними з початку нашого утворення, з 2015 року.

«Прагнемо, щоб Крим був культурним місцем, яке люди відвідуватимуть увесь рік»

Халіл Дервіш: Ми прагнемо, щоб Крим був не лише сезонним курортом, а й культурним місцем, яке люди будуть відвідувати увесь рік. Крим, до якого можна завітати улітку, — це совкове мислення. Коли ми повернемо півострів, це треба буде змінювати.

Після деокупації Криму нам потрібно буде об’єднувати усіх: тих, хто був в окупації на півострові, тих, хто евакуювався, звільнив півострів. Ми хочемо повернути Крим в європейський контекст, від якого його відірвали.

Віталій Хоменко: Ми повинні бути цивілізованою країною і пропонувати щось дійсно цікаве. Щоб люди, які були 9 років в окупації, які мали проросійські погляди, зрозуміли, що українські і європейські шляхи є прогресом. А те, що принесла Росія — середньовіччя. Потрібно буде пройти довгий шлях. Насамперед маємо звернути увагу на молодь.

Чи буде спротив поверненню історичних назв населеним пунктам Криму?

Халіл Дервіш: Думаю, що ніхто особливо опиратися не буде. Зараз там люди втомлені від депресії, від усього загалом. Тому сподіваємося на сприйняття усього, що принесе справжня цивілізація.

Якщо між Акмесджитом (історична назва Сімферополя — ред.) та Бахчисараєм обирати місто, яке стане після деокупації столицею Криму, я б зупинився на першому.

Віталій Хоменко: Я б теж обрав Сімферополь.

Кримці, які стали заручниками РФ

Халіл Дервіш: Розповідаючи про повернення півострова, не можемо оминути приклад хлопця, який був з’єднувальною ланкою між Києвом та Кримом у наших мультикультурних проєктах. Азіз Ахтемов зараз — у російській в’язниці. Його дискредитували, звинуватили у нібито «тероризмі». Сказали, що він нібито «готував замах на електромережі». Насправді уся його провина в тому, що він хотів побачити батьків.

Є ще приклад Богдана Зізи, який у стані ізоляції став променем у культурі Криму.

Читайте також: Невідома історія: Що робили бандерівці у Криму?

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS