Чи потрібно відновлювати Каховську ГЕС?

Великий Луг — історична назва місцевості, велетенських річкових плавнів, які колись існували на лівому березі Дніпра між Дніпром і Конкою, а також тягнулись широкою смугою вздовж Правого берега від гирла річки Середня Хортиця. Плавні, зарослі листяним лісом, очеретом і рогозом мали площу понад 400 км².

Вся ця місцевість належала Запорізькій Січі, з Великим Лугом часто ототожнювали усе Запоріжжя.

Великий Луг був затоплений водами Каховського водосховища у 1955–1957 роках, за винятком деяких ділянок.

Вікіпедія

Чи можливе відновлення Великого Лугу?

Ігор Пилипенко: Безумовно зміни після підриву росіянами Каховської ГЕС будуть. Процеси розпочнуться. Але надії на те, що за кілька років на місці Каховського водосховища знову з’явиться те, що називалося Великий Луг, дуже сумнівні. Цього не відбудеться. Тому що він існував за рахунок специфічного гідрологічного режиму, який характеризувався високими весняними повенями, змінами режимів, специфічними геоморфологічними коливаннями амплітуди висот, системами островів, які були прив’язані до розміру води в Дніпрі. Окрім того, рослинність, яка існувала на Великому Лузі, формувалася сотнями років. Зараз цього всього немає.

Сподіватися, що ми повернемо це — марна ідея. Після того, як вода спаде, Великий Луг не відновиться. Більшість ботаніків вважає, що там буде переважно якась бур’янова рослинність. Після висихання води може формуватися солончаковий режим. Не думаю, що сучасний гідрологічний режим річки Дніпро дозволить існувати Великому Лугу, яким він був колись.

• Великий Луг дійсно був багатий на ресурси. Але я не думаю, що ми отримаємо той результат, який зберігається в пам’яті багатьох людей, які жили на тих територіях.

Це був рай для навколоводної птиці та інших тварин. Така система островів, які чергувалися річками, була великим місцем для нересту різних видів риби. Через побудову Каховської ГЕС ми втратили багато цінних видів риб: осетер, білуга тощо. Був завданий величезний удар по рибних ресурсах України. В той самий час, в період розвитку Каховського водосховища, були зафіксовані сплески розвитку інших риб. Вся флора, яка була до Каховської ГЕС, звісно загинула. В тому числі й види з Червоної книги. Багато видів потрапили в Червону книгу саме через затоплення Великого Лугу та створення Каховського водосховища.

• Можна сказати, що з Каховського водосховища почалася масова втрата видів або перенесення їх в статус зникаючих.

Через руйнування Каховської ГЕС ми матимемо один із найбідніших видів пустель — глиняна. В умовах пустелі довгий час буде відбуватися формування нової долини Дніпра. Якою вона буде? Складно сказати зараз.

Чи варто відновлювати Каховську ГЕС?

Ігор Пилипенко: Я думаю, що Каховську ГЕС відновлювати треба. З багатьох причин.

1. Енергетична. На берегах Каховського водосховища ми побудували 2 електростанції, які сукупно давали майже 30% електроенергії України. Життя — це боротьба за енергію. На вона потрібна.

2. Безпека. Запорізька АЕС потребує води для охолодження.

3. Металургійний комплекс Кривого Рогу отримує воду, яка на 70% закриває потреби виробництва та міста.

4. Комунікативна. Від Каховської ГЕС до запорізьких мостів немає жодної переправи. Це майже 200 км простору Дніпра (30% його протяжності в межах України). Жодної переправи між лівим і правим берегом. Будуючи греблю, ми одночасно закриваємо питання залізничного сполучення.

Читайте також: Степові райони пониззя Дніпра стануть непридатними для сільгоспугідь через підрив Каховської ГЕС — Михайло Гончар

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS