Анастасія Багаліка: «Кримський титан» за період окупації вже спричиняв екологічну катастрофу. Був епізод, пов’язаний з кислотними витоками і тим, що знижувався рівень води в Північнокримському каналі. Яка ймовірність того, що це повториться?
Гліб Репіч: Це якраз і є найнебезпечніша ймовірність. «Кримський титан» — це завод, який не виробляє титан. Він робить сировину для виробництва титану. Це такий білий порошок — діоксид титану. Цей порошок зустрічається майже усюди (й нам з вами — навіть просто в кондитерці та зубній пасті). Крім того, на цьому заводі є величезна кількість сірчаної кислоти в цистернах. Її використовують для виробництва цього порошку, який потім йде у виробництво титану.
Титан — це метал з унікальними властивостями. Його використовують всюди: від зубних імплантів до космічних кораблів. Він удвічі легший за сталь, а по міцності майже такий самий. По багатьох параметрах він кращий за сталь. Він краще зберігає свої властивості при нагріванні, він хімічно інертний, мало з чим реагує — суперметал.
Гліб Репіч: Якщо росіяни підірвуть завод, сульфатна кислота виллється на землю та спричинить масове хімічне зараження цієї території. На щастя, ця речовина не є надтоксичною, але вона їдка. Земля, на яку вона потрапить, стане непридатною для використання на дуже багато років. А ліквідація екологічних катастроф — це супер затратна справа. І по часу, і по фінансах.
Ми вже мали «кислотні опади». Звідки вони взялися? На заводі «Титан» є кислотонакопичувачі. Туди скидається кислота. Коли не вистачало води, ці «озера» почали пересихати. Вода випаровувалася та утворювала так звані «кислотні опади». Так було у 2018 році. Люди скаржилися на висипи на шкірі, утруднене дихання. Це серйозна небезпека у довготривалій перспективі.
У 1950-ті — 60-ті роки в Європі, коли вони ще мали дуже розвинену важку промисловість, в Чехії та Німеччині, наприклад, викидалося багато оксиду сульфуру. Він при контакті з водою утворює сірчану кислоту. В тих районах почали висихати ліси через постійні кислотні дощі. У буквальному сенсі відбувалося опустелювання.
Гліб Репіч: Спрогнозувати це важко. Я б казав про десятки, не сотні кілометрів. Дехто каже, що це зачепить всю Україну та сусідні країни. Це навряд чи відбудеться. Сульфатна кислота не литка. Але, як я вже і казав, це небезпечно у довготривалій перспективі.
Ми можемо знову отримати ситуацію 2018 року. Але якщо росіяни все ж таки підірвуть завод, та територія завжди буде пустелею, поки ми не утилізуємо розливи кислоти. І це може стати проблемою для всієї України. Найближчі міста під загрозою. Також через те, що може витекти амоніак з холодильників заводу. Гази можуть уразити людей.
Відомо, що наприкінці серпня 2018 року завод з виробництва діоксиду титану в окупованому Росією Криму «Кримський титан» призупинив роботу через забруднення повітря сірчастим ангідридом від викидів наприкінці цього підприємства. Тоді окупаційна самопроголошена влада Криму евакуйовувала дітей, які живуть в Армянську до санаторіїв.
Тоді було кілька версій причин забруднення: випаровування сірчаної кислоти зі сховища та використання на виробництві води з підвищеним сольовим балансом.Другої версії дотримувався тодішній голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв. Він заявив, що українська сторона готова прийняти завод «Кримський Титан» та постраждалі міста з території окупованого Криму під свій контроль.
Наприкінці вересня 2018 року школярі Армянська повернулися на навчання. Тоді ж скасували оголошений 14 вересня режим НС.
Роботу заводу відновили наприкінці жовтня 2018 року.
Довідка:
«Кримський титан» виробляє титанову продукцію. Він розташований в Армянську (АР Крим). До грудня 2021 року 100 % акцій належало компанії Фірташа OSTCHEM Holding AG. З грудня активи підприємства в Криму належать компанії «Російський титан».
З історією заводу можна ознайомитися ТУТ.
Читайте також: Окупований Крим — загроза для всієї Європи — Олександр Хара
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS