Список компаній, які залишилися на російському ринку, ще й досі досить великий — Максим Гардус

«Санкції працюють»

Максим Гардус: Санкції працюють. Над цим багато працюють. ЄС ухвалив уже 11 пакетів санкцій, обмеживши дуже багато секторів. Насамперед це енергетика: вугілля, газ, нафта. І багато інших галузей. Це про імпорт з Росії. Щодо експорту — це військові товари подвійного призначення: електроніка, компоненти та товари багатьох галузей машинобудування. Тепер Росія багато чого отримати не може. Майже ті ж самі пакети санкцій ухвалили Канада, США та Японія. Усі інші країни дуже обережні щодо санкцій.

Санкції працюють. Бо ми бачимо і дефіцит бюджету в Росії, і дефіцит торговельного балансу, і зменшення інвестицій. Також ми бачимо дефіцит і збитки найбільших донорів російського бюджету — «Роснефть», «Газпром». Росія втратила школу високих технологій. Вони дуже залежать від західних технологій. Особливо в нафтогазовій галузі. Без західних технологій вони матимуть швидке падіння. Для нас це важливо. Ось чому. Майже половина російського бюджету — це доходи від експорту вуглеводнів. Більша частина — нафта, менша — газ. Водночас приблизно 30% їхнього бюджету йде на війну. З кожним місяцем цей відсоток зростає.

• Чим менше вони заробляють на нафті та газі, тим менше у них грошей, щоб нас вбивати.

---

Читайте та слухайте також: «Як на пороховій бочці» — фінансовий аналітик про російську економіку

---

Обхід санкцій

Максим Гардус: Санкції — це процес. На жаль, не можна натиснути кнопку і все — Росія нічого не продає та не купує. Крім того, постійно іде боротьба з уникненням санкцій. Нещодавно, наприклад, виявилося, що Киргизстан наростив експорт до Росії товарів подвійного призначення: електроніки та оптичних прицілів для гвинтівок тощо, — на 2500%. Очевидно, що Киргизстан цього не виробляє. Він просто є транзитною ланкою в цьому процесі. Вже на цьому тижні США висунули претензії до Киргизстану щодо цього. Киргизький уряд почав розслідування.

Кілька місяців тому аналогічна ситуація була з Казахстаном, у якого теж різко виріс експорт до Росії товарів, які там не виробляють. Знову ж таки, після втручання США, почалося розслідування та блокування цих процесів. Таке було й у Грузії.

• Росія знаходить нові лазівки, але їх намагаються закривати за допомогою тиску: громадського, дипломатичного, медійного, юридичного.

«Ті, хто якось залишається на російському ринкові, ризикує»

Вікторія Єрмолаєва: Компанія SLB (відома під назвою Schlumberger) продовжувала постачати обладнання для нафтової промисловості в Росію. Тільки після суспільного розголосу вони заявили про припинення  співпраці з РФ. Сталося це лише 14 липня 2023 року.

Максим Гардус: Це дуже важлива подія. На це пішло багато зусиль. Компанія SLB — один з лідерів світового ринку нафтосервісних послуг. У 2022 році вони не просто не припинили працювати з Росією, вони збільшили там свої прибутки на 22%.

Тиск, який спричинили на цю компанію, був досить сильним. Їх булили, шеймили, погрожували через політиків. Те, що вони пішли з російського ринку, — велика наша перемога. Бо без них видобуток вуглеводнів в Росії буде скорочуватися. І відповідно буде скорочуватися їхній військовий бюджет. Це процес не швидкий. Але дуже добре, що він уже розпочався.

Вікторія Єрмолаєва: Племінник лідера Чечні Рамзана Кадирова Якуб Закрієв, який є віцепрем’єр-міністром та міністром сільського господарства Чечні, обійняв посаду генерального директора компанії з виробництва молочних продуктів «Данон Росія».

Максим Гардус: Така ж ситуація сталася з компанією Carlsberg. Ті, хто думав, що вони домовляться з агресором і «все порішають», опинилися в ще гіршій ситуації ніж ті, хто одразу пішов з російського ринку. Дуже багато компаній з Росії вийшли. І живуть собі спокійно без булінгу та шеймінгу. Ті, хто якось залишився, ризикує. Бо рано чи пізно все таємне стає явним.

Колись ФБР дізнається про те, що російську «дочку» Danone і Carlsberg не безоплатно рік ніхто не чіпав. Не могли ці компанії рік триматися без тіньових внесків на війну. Почнуться кримінальні справи вже у Франції та Німеччині, країнах-засновниках компаній. Ці компанії в Росії — не просто спонсори війни, а безпосередні її учасники. Бо вони працюють у Росії й мають впроваджувати мобілізаційні процеси.

• Той прибуток, який вони отримали за рік війни, не перекриє вартість тих активів, які вони втратили. Якби вони вийшли одразу, не мали б цих проблем.

Із заяв цих компаній ми бачимо, що вони самі не знають, що їм робити. Кажуть «вивчаємо ситуацію». Судитися в російських судах — далека перспектива. У міжнародних — нічого майже не дасть, тому що на Росію там вже стільки позовів, що розбиратися з цим доведеться довго. До того ж Росія не виконує рішення міжнародних судів, навіть якщо в них програють.

Іноземні компанії, які працюють з РФ

Максим Гардус: Це дуже великий список. Київська школа економіки веде проєкт Leave Russia. Вони навіть створили Telegram-бот для відстеження/моніторингу новин про пріоритетні іноземні компанії.

У деяких галузях, як машинобудування, наприклад, дуже великий відсоток тих, хто вийшов. Щодо виробників харчів, напоїв — менше. Coca-Cola пішла, а Pepsi залишилася. Як приклад. Майже вся фарма залишилася. Ніхто не вийшов.

Що з цим робити? Можна бойкотувати. Але тиску на великі компанії це не має. Пам’ятаєте скандал з Ашаном? Мітинги, на яких учасники кричали на працівників Ашану, впливали лише на тих працівників. Розумніше тиснути саме на штаб-квартири цих компаній в їхніх країнах і там проводити протести, публікувати статті, писати листи до керівництв. От це працює.

• Список компаній, які залишилися на російському ринку, ще й досі досить великий.

---

Читайте також: Швейцарія вперше розслідує, чи обходить нафтотрейдер Paramount санкції проти Росії — FT

---

Більше про санкції та економічну кризу в Росії

Нагадаємо, 23 червня Рада Європейського Союзу затвердила 11-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів, спрямованих на посилення наявних санкцій ЄС проти РФ і припинення їх обходу.

Уряд Австралії запровадив нові санкції проти 45 фізичних і юридичних осіб Росії. Станом на липень 2023 року Австралія застосувала санкції проти понад 1100 осіб та організацій, які підтримують вторгнення Україну.

США готують санкції проти Киргизстану через постачання заборонених технологій та зброї до Росії. Про це 18 липня 2023 року повідомив The Washington Post.

Володимир Зеленський запровадив у дію рішення Ради національної безпеки та оборони від 11 червня про застосування санкцій проти 178 громадян Росії.

Іван Ус, кандидат економічних наук, в ефірі Громадського радіо сказав, що головне, щоб динаміка зберігалася. Бо кожен пакет створює додаткові складнощі для РФ, які стають їй у копійку.

Сьогодні, 20 липня, 2023 року, Рада Євросоюзу продовжила санкції проти Росії за війну в Україні до 31 січня 2024 року. Економічні обмеження складаються з широкого спектра секторальних заходів, включаючи заборону на торгівлю, фінанси, технології та товари подвійного призначення, промисловість, транспорт та предмети розкоші. Вони також охоплюють: заборону на імпорт або передачу морським транспортом сирої нафти та певних нафтопродуктів з Росії до ЄС, відключення від системи SWIFT низки російських банків, а також призупинення мовлення та ліцензій кількох кремлівських медіа. Під санкціями сотні людей, чиновників, пропагандистів, компаній та організацій.

Також нагадаємо, у вересні минулого року Bloomberg повідомило, що у російському уряді прогнозували глибоку рецесію через західні санкції. Там побоювались серйозного падіння деяких секторів економіки та масового «відтоку мізків» із країни.

21 вересня 2022 року, після звернення президента Росії Путіна та оголошення часткової мобілізації, у РФ впав курс рубля, а російські активи продовжили дешевшати.

Відповідно до звіту Світового банку, у 2022 році ВВП Росії скоротився на 3,5%.

У березі 2023 року керівник аналітичного напрямку мережі захисту національних інтересів АНТС Ілля Несходовський повідомив ГР, що через рік російська економіка вилетить з 50-ки найпотужніших у світі.

24 червня поточного року російське видання «Комерсант» повідомило, що на тлі конфлікту між ватажком ПВК «Вагнер» та військово-політичним керівництвом РФ російські банки підвищили курс обміну валют.

Нещодавно кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус в етері ГР заявив, що з липня у Росії можна очікувати обмінний курс на рівні 100 рублів за долар.

---

Читайте також: Щоб економічний тиск на РФ мав реальні результати, його потрібно використовувати на повний обсяг: Іван Ус про новий санкційний пакет

---

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS