У Києві відбулася V Міжнародна наукова конференція «Перспективи впровадження інновацій в атомну енергетику». Подія є непересічною для України, яка експлуатує 15 ядерних реакторів.
Костянтин Сімейко: Цією конференцією насамперед хочемо ще раз привернути увагу до захоплення ЗАЕС, ядерного тероризму РФ. Згадаймо також окупацію Чорнобильської атомної станції торік. Це є порушенням усіх міжнародних норм ядерної та радіаційної безпеки. Світові потрібно нагадувати, що на Росію потрібно накласти ще більше санкцій. Потрібно зробити усе, щоб станція була деокупована і там був український персонал, який би працював лише у найкращих умовах, без тиску.
Досі росіяни подовжують тиск на наш персонал, намагаються їх максимально змусити, щоб вони підписали договори з «Росатомом». Наші люди виснажені. Вони героїчно працюють у таких умовах. Місії МАГАТЕ, яка туди приїжджає, показують лише гарну картинку, підставних людей. Росіяни ніколи не покажуть МАГАТЕ, де є замінування, чи катівні для нашого персоналу.
Читайте та слухайте також: Працівники ЗАЕС бачили, як росіяни мінували станцію, тому їх не відпускають і не обмінюють — донька полоненого інженера
Наразі п’ять блоків ЗАЕС — у режимі холодного зупину, один блок — у режимі гарячого зупину. Станція не виробляє електроенергію, натомість бере її з України, щоб підтримувати зняття тепловиділення з ядерного палива.
Костянтин Сімейко: Будівництво нових блоків, навіть для розвинутих країн і в мирний час є досить дорогим задоволенням. Тому їх будують у рамках міжнародної співпраці. Якщо ми будемо щось заміщувати, будувати нові блоки, маємо партнерів зі США, Великобританії, Чехії.
Якщо ж говорити про наш науковий потенціал, у нас є фахівці в Інституті проблем безпеки АЕС Національно академії наук, Інституті ядерних досліджень. А також у Національному науковому центрі Харківського фізико-технічного інституту, який попри обстріли продовжує працювати. Також на конференції були представники закладів вищої освіти, в яких атомна енергетика є складовою для підготовки фахівців: Одеська політехніка, Київська політехніка, Львівська політехніка, Вінницький національний технічний університет. Вони надають максимальну підготовку студентам, тому що кадри в атомній енергетичній будуть потрібні завжди.
Костянтин Сімейко: Реактори українських атомних станцій постійно модернізують, ремонтують для постійного підвищення безпеки та надійності. На українських енергоблоках зараз стоять такі системи управління технологічними процесами, про які навряд чи могли б мріяти фахівці під час проєктування та будівництва цих станцій. Персонал постійно проходить навчання. На сьогодні атомна енергетика свій ресурс ще не вичерпала, вічного нічого не буває, проте наразі все є безпечно.
Блоки реакторів на наших АЕС проєктували на 30 років. 50-60% блоків в усьому світі працюють понад проєктний термін. У світі він складає 60 років. І ось відносно можна припускати, що перші блоки нам доведеться зупинити уже після 2040-го року.
Читайте також: Ядерні енергоблоки на АЕС України старіють — яке майбутнє електростанцій?
Костянтин Сімейко: Про потреби України в електричній енергії детальніше може розповісти Укренерго. До війни ця цифра була приблизно 12-14 ГВт. На сьогодні ухвалили нову енергетичну стратегію України до 2050-го року. Однак із міркувань безпеки вона не є публічною. З того, що можна сказати: передбачено розвиток ядерної енергетики, оскільки, як показали дані умови, це надійне і безпечне, тим більше ще й низьковуглецеве джерело енергії. Тож його розвиток — це будівництво нових енергоблоків великої потужності. Також розглядають модульні реактори.
Нові енергоблоки АЕС замінять старі, про які ми сьогодні з вами говорили. Це стосується також енергоблоків теплової генерації, оскільки вони набагато старші, ніж блоки атомні. Ми бачимо, що дані енергоблоки вичерпують свій ресурс і повинні скоро вийти з експлуатації, а ось маленькі модульні реактори забезпечують маневрову потужність. Що допомагає збалансувати навантаження на мережу. Цього допоможуть досягнути гідроакумулювальними або тепловими станціями. Від теплових станцій у нас достатньо викидів. Гідроенергетику у нас нема можливостей розвивати. Тож ставку, як і в Україні, так і в усьому світі, робимо якраз на невеликі модульні реактори.
Модульні реактори набагато простіше побудувати. Це маленькі ризики для інвестицій, менший період будівництва, менша санітарна зона. Тому ці проєкти є перспективними.
Україна зараз повністю перейшла на паливні елементи Westinghouse, щоб повністю замінити російське паливо. Якщо говорити про відпрацьоване ядерне паливо, то нині не лише в Україні, а й в усьому світі, — це відкладене рішення. Наразі воно зберігається на центральному сховищі відпрацьованого палива в Чорнобилі, а на ЗАЕС є сухе сховище відпрацьованого ядерного палива на майданчику ЗАЕС. Рішення щодо цього питання відкладають, оскільки у світі є паливо, виготовлене з відпрацьованого. Воно може стати паливом для нових станцій. Це є повний чи закритий паливний цикл.
Читайте також: Які шанси на витіснення Росії з міжнародного ринку ядерної енергетики?
Нагадаємо, 7 серпня 2022 року ISW повідомили, що російські війська, ймовірно, зберігають вибухівку та міни на Запорізькій атомній електростанції й навколо неї й, можливо, замінували частини станції.
9 серпня торік журналіст Громадського радіо розповів, що російські військові облаштували на Запорізькій АЕС військову базу. Вони ховають там техніку, боєприпаси, а також облаштували там катівні для утримання і допитів людей.
При цьому МАГАТЕ 10 серпня 2022 року заявили, що обстріл Запорізької АЕС не призвів до «безпосередньої загрози ядерній безпеці».
14 серпня 2022 року російські війська вчергове обстріляли станцію, унаслідок чого загинув працівник Запорізької АЕС, ще двоє людей були поранені. 15 серпня армія РФ обстріляла Енергодар, де розташована Запорізька атомна станція. Того ж дня президент України Володимир Зеленський закликав світ запроваджувати проти Росії жорсткі санкції через небезпеку для ЗАЕС.
Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков повідомив ГР про те, що російський ядерний шантаж — це безпрецедентна подія в історії.
22 червня 2023 року президент Зеленський зробив заяву щодо ймовірного теракту на ЗАЕС. У Кремлі відреагували на заяву Зеленського, сказавши, що це «чергова брехня».
4 липня Збройні сили України офіційно попередили про можливу підготовку російськими загарбниками провокації на ЗАЕС. Сервіс Planet Labs зафіксував нові об’єкти на даху четвертого енергоблока Запорізької АЕС. Нові об’єкти виявили на супутникових знімках, зроблених 5 липня, повідомило Радіо Свобода.
Відомо також, що російські окупанти допускають до роботи на Запорізькій АЕС некомпетентний персонал, який абсолютно не має необхідних знань та навичок. Про це йдеться у заяві НАЕК «Енергоатом».
Станом на 14 липня 2023 року, останній енергоблок Запорізької АЕС перебував у стані «гарячого зупину».
19 липня 2023 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що найближчим часом росіяни планують організувати чергові провокації на окупованій Запорізькій АЕС із застосуванням важкого озброєння.
20 липня 2023 року окупанти привезли на ЗАЕС робітників із шести російських АЕС. Тоді ж, 20 липня, український персонал Запорізької АЕС відмовився виконувати наказ нелегітимного керівництва станції щодо запуску блоку №4.
Тож окупанти посилили репресії проти працівників Запорізької атомної електростанції. Ідеться про працівників ЗАЕС, які відмовляються співпрацювати та укладати контракти з російською окупаційною адміністрацією. Натомість українці продовжують чинити опір: не виходять на роботу, саботують виконання рішень окупаційної адміністрації тощо. До таких працівників окупанти застосовують заходи психологічного та фізичного впливу.
21 вересня на ЗАЕС сталась чергова аварія, виникли ризики зупинки роботи енергоблока.
Як писало ГР, Генеральна конференція МАГАТЕ схвалила резолюцію про негайне повернення Запорізької АЕС під повний контроль України. Про це 29 вересня повідомила пресслужба Міністерства енергетики України.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS