Говоримо з Олександром Краєвим, експертом Ради зовнішньої політики Українська призма.
Олександр Краєв: Трампісти обіцяли, що взагалі українського бюджету як такого не буде на порядку денному. Вони казали, що буде лише те, що в федеральному бюджеті та все, і на цьому заспокойтеся. Тепер вони прийшли хоча б до того, що готові з цим бюджетом працювати, виділити його нам за умови більшої підзвітності, але разом з Ізраїлем голосувати його не будуть.
Є питання, чи буде він голосуватися разом з Тайванем і разом з питанням південного кордону. Тому насправді поки що не все так погано, хоча так, абсолютно правильно, цього варто було очікувати.
Анастасія Багаліка: Отже, не варто було сподіватися на те, що республіканці собі тихо-мирно погодяться з пропозицією президента Джо Байдена і все пройде так, як того хотів Білий Дім?
Олександр Краєв: Точніше, ми тут кажемо не про всіх республіканців, тому що так чи інакше, але понад 100 консервативних республіканців стабільно голосували за кожне виділення допомоги для України. Ми тут, скоріше, кажемо про трампістів і неоконсерваторів, саме тих провокаторів, а подекуди навіть і хайпожерів, які якраз використовували українську тематику для того, щоб розпочати теперішню конституційну кризу, яка є в США.
Анастасія Багаліка: Чого варто очікувати Україні? Складнощів у прийнятті нашого бюджету на потреби безпеки і оборони?
Олександр Краєв: Скоріше, процедурних затримок. Бо справа ж не в тому, що, як ми з вами на початку казали, його не хочуть взагалі. Питання в тому, що трампісти хочуть довести своєму виборцю, що внутрішня політика, потреби самих американців, у них на першому місці. А відповідно будь-які витрати грошей платників податків, які йдуть за кордон, які йдуть в величезній кількості (бо все-таки бюджет України незрівнянно більший, ніж той бюджет, що виділяють зараз на Ізраїль). Потрібно провести додаткові перевірки, вони мають самі все контролювати, не давати витрачати кошти незрозуміло як. Тобто усе затягнеться. Буде багато правок. Допомога, можливо, трохи втратить в розмірі. Будуть додаткові інспекції, умовності тощо.
Тому основні проблеми для нас скоріше процедурні. І, повірте, це нам ще дуже довго буде псувати настрій, але вони зараз будуть таке робити майже постійно.
Читайте також: Олександр Антонюк: Війна в Україні — частина глобальної війни, шкода, що світ досі цього не розуміє
Анастасія Багаліка: Але повернімося до перспективи початку наших офіційних переговорів про вступ до ЄС. Я вже насправді не перший місяць бачу ці заяви, що вони почнуться до кінця цього року. Але кінець року наближається, ми вже в листопаді фактично, завтра перше число, але початку досі немає.
Олександр Краєв: Початку дійсно немає, але є дуже багато своїх внутрішніх європейських «але», які треба перебороти. По-перше, ми бачимо, що активізувався Фіцо (Роберт Фіцо — словацький проросійський політик, член Національної ради Словацької Республіки — ред.), ми бачимо, що заново активізувався Орбан (Віктор Орбан — прем’єр-міністр Угорщини — ред.). І просто починати перемовини на фоні їхніх останніх заяв, до того, як їм буде зроблений невеликий ультиматумом зі сторони Брюсселю, було б не дуже раціонально. Було б очевидно, що перемовини як би почалися, так би швидко вони стали в глухий кут через позицію цих двох політиків. Тому, відповідно, маю враження, що європейці готують спочатку внутрішні власні питання, певну стабілізацію відносно і з Будапештом, і з Братиславою.
Вони їм хочуть висловити вочевидь, назвемо це дуже м’яким словом протест, а насправді пряма погроза того, що в випадку саботажу зовнішньої політики ЄС у них просто не буде грошей на наступний політичний сезон.
І після того вже говорити про початок якихось перемовин.
Анастасія Багаліка: Але ці речі можуть затягнутися, тому що, по-перше, не одна Угорщина, а вже і Словаччина. По-друге, це доволі важкі речі, коли стосується обговорення внутрішніх європейських справ. Ми бачили, як до того роками не зсувалося з мертвої точки якась реакція на витівки Орбана.
Олександр Краєв: Насправді так, але при цьому ми побачили також минулого року, що Європа, в принципі, має ось цей якраз грошовий важіль для того, щоб впливати на його позицію. Бо до цього основний аргумент, який використовували проти Орбана, це 7 стаття Договору про Європейський Союз. Це єдина така санкційна, скажімо, стаття проти члена ЄС, яка дозволяє забирати в певної країни право голосу під час голосування, право виступу за те, що її поведінка не відповідає принципам і цінностям, викладеним в статті 2 Договору про Європейський Союз.
Угорщина три рази попадала під дію цієї статті, в 2015, 2018, 2020 роках. І щось її риторика, її дії не сильно змінювалися. А от минулого року, як тільки їм чітко сказали, що за порушення єдності у сфері зовнішньої політики в них не буде грошей, через два дні виходить Сіярто (Петер Сіярто — міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини — ред.) і каже «Та ви що, ви нас неправильно зрозуміли, ми завжди були ключовими партнерами для України, ми їй там багато-багато грошей давали і біженців приймали, ви що, ніколи такого не було».
Тобто, так, європейці розуміють, що Орбан буде гнути свою цю провокаційно-популістичну лінію до самого кінця. Але як мінімум їм потрібно показати йому ті варіанти, які в нього є наявні. Тобто, хоче він гнути цю лінію? Будь ласка. Ну, за словами Борреля (Жозеп Боррель — Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки — ред.), не подобається йому Європейський Союз? Будь ласка, двері з того боку.
Слухайте також: Олександр Краєв: Україна не лише реципієнт допомоги, але й сама готова допомагати нашим союзникам, коли у нас є спільний ворог
Нагадаємо, раніше Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель відреагував на заяву угорського прем’єра Віктора Орбана щодо членства Угорщини в ЄС та радянської окупації. «В будь-якому разі ніхто не зобов’язує Угорщину бути членом ЄС, це вільний вибір», — сказав Боррель. Напередодні Віктор Орбан порівняв членство Угорщини в ЄС з радянською окупацією його країни. Він звинуватив ЄС у прагненні позбавити Угорщину її ідентичності шляхом нав’язування моделі ліберальної демократії, яку, за його словами, угорці відкидають.
Також повідомлялося, що Президент США Джо Байден сподівається отримати $60 мільярдів для України та допомогу для Ізраїлю у запиті на фінансування у розмірі $100 млрд.
Палата представників США повинна розглядати нову військову допомогу Україні та Ізраїлю окремими пакетами. Про це заявив новопризначений спікер палати Майк Джонсон, якого цитує агентство Bloomberg. Водночас Джонсон заявив, що США не залишать Україну, і що перемога Росії в Україні підбадьорить не лише Росію, але й Китай щодо Тайваню. Як повідомлялося, 25 жовтня після кількох тижнів невдалих спроб Палата представників США обрала нового спікера. Ним став представник республіканської більшості та прихильник експрезидента Дональда Трампа Майк Джонсон.
2 листопада, за інформацією Politico, республіканці в Палаті представників винесуть на голосування пакет допомоги лише Ізраїлю на $14,5 млрд. Грошей для України він не передбачатиме.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі