Варто зібрати «культурний Рамштайн»: народна депутатка про відновлення зруйнованих росіянами культурних об'єктів України

Олег Климчук: Коли ПАРЄ обговорить питання нищення в Україні культурних цінностей, зокрема в Одесі?

Євгенія Кравчук: Відповідні служби і прокуратура фіксують збитки, і внесли це в розслідування досудове. Тобто це фіксація як воєнного злочину. Звичайно, що паралельно в Одесі працювала комісія ЮНЕСКО, яка також фіксує пошкодження. Ми робимо свою роботу, як державні органи, і потім ці пошкодження потрібно вносити в загальний реєстр збитків, які завдала Росія.

Цей реєстр був започаткований рішенням лідерів країн, які входять до Ради Європи. Плюс доєдналися всі країни з G-7, і з наступного року вже можна буде подавати інформацію до цього реєстру збитків. Головний офіс вже працює в Гаазі. І ми також очікуємо, що в 2024 році буде відкритий менший представницький офіс в Києві.

• У першу чергу, завдання Кабінету міністрів — вносити пошкоджені культурні пам’ятки. Але це можуть робити і місцеві органи, і самі люди.

Все, що Росія знищила, можна подавати в цей реєстр. Звичайно, що наступним кроком має бути створення повного компенсаційного механізму, щоб це не залишилося як повна таблиця злочинів РФ, за які не буде компенсації. Ми, як депутати і члени різних міжнародних організацій, акцентуємо, що це хороший і правильний перший крок, без якого неможливі наступні кроки. Кінцева мета — отримати компенсації та відшкодувати ці збитки.

Читайте також: Російські окупанти від початку вторгнення уже пошкодили в Україні понад 1500 культурних об’єктів

«Я готую резолюцію»

Євгенія Кравчук: Окрім того, що я членкиня делегації, я ще й зараз очолюю Комітет культури парламентської асамблеї Ради Європи. Я, як доповідач, готую резолюцію щодо знищення ідентичності під час війни, яка, сподіваюся, вже буде проголосована або навесні, або влітку наступного року. І ця ідентичність полягає не тільки в спадщині, яку можна помацати, а й ідентичність, яка формується в школі. Ми ж бачимо, що роблять, як тільки захоплюють території — змінюють шкільні програми, забороняють спілкуватися українською. Коли дітей депортують, їх відправляють в так звані «табори перенавчання», і там намагаються «перепрошити» їх. І це також є ознакою геноциду, тому що таргетують саме українців, щоб вони не були українцями. Це, власне, є в резолюції.

Олег Климчук: Якими мають бути майданчики для України з порушення питань про відновлення своїх культурних об’єктів?

Євгенія Кравчук: Звичайно, що навіть в цьому плані відновлення і фінансування ЄС дуже важливо, щоб ми це зазначили, як пріоритет. Це один з варіантів. Другий — це разом з ЮНЕСКО. Бо в ЮНЕСКО немає таких великих бюджетів, але на ЮНЕСКО рівняються.

Варто зібрати «культурний Рамштайн» і долучити окремі країни, які хотіли б допомогти з відновленням, й міжнародні організації. Вже є хороші ініціативи від окремих країн, які обіцяли, що вони допоможуть з відновленням конкретних міст. І знову ж таки, я досліджую цю тему. Дуже важливо, щоб до обговорення долучали питання «а який вигляд матиме ця пам’ятка після реставрації?». Це питання, які треба обговорювати з Міністерством культури, місцевими мешканцями. Насправді, якщо дивитися, як відновлювалася Європа після Другої світової війни, то вона відновлювалася по-різному. Наприклад, Польща вирішила повністю відновити центр Варшави, який був зруйнований вщент. В багатьох містах Франції все було побудовано з нуля. І знову ж таки — важливо, щоб це прийняли місцеві мешканці. Це багатошарова історія.

Про повернення колекції скіфського золота в Україну

Олег Климчук: Розкажіть про повернення колекції скіфського золота в Україну, яке було в Криму та виставлялося в Голландії.

Євгенія Кравчук: Це скіфське золото повернеться в Україну. Але є велике питання. Як повертати ті колекції, які потрапили на території РФ? Це питання, яке треба підіймати на міжнародних майданчиках. Це перше, що кажуть експерти. Я з цим погоджуюсь. Для того, щоб повернути зрештою після війни — треба мати реєстр. Без цього буде дуже важко довести. Електронного реєстру досі немає, він тільки зараз буде створюватися.

Електронний реєстр має певні вимоги, бо це не просто одне написане речення. Має бути фото, опис тощо. У випадку Криму, в багатьох музеях це були паперові реєстри, в кращому випадку — табличка в Excel на якомусь комп’ютері. А ще є питання так званих приватних колекцій, де якісь об’єкти можуть раптом опинитися.

Читайте також: Збереження культурної спадщини на війні: чим відрізняється досвід США та України

Нагадаємо, вночі 6 листопада росіяни атакували Одесу, унаслідок чого пошкоджені будинки та музей в історичній частині міста. За словами кореспондентки Громадського радіо Юлії Афанасьєвої, художній музей — це серце культурної Одеси, йому виповнилося 124 роки. Музей розташований у зоні охорони ЮНЕСКО.

Наразі неможливо точно визначити, скільки об’єктів історичної та культурної спадщини знищили окупанти. Попередні оцінки вказують на близько 500 знищених об’єктів нерухомої спадщини та понад 100 незаконних розкопок. Про це говорили на Громадському радіо з юристкою Регіонального центру прав людини Дариною Підгорною.

Також відомо, що окупанти розграбували музей-заповідник «Херсонес Таврійський» і вивезли до Великого Новгорода нібито на виставку золото Візантії. Про це повідомили у представництві президента України в АР Крим.

Про пограбування росіянами Херсонської наукової бібліотеки імені О. Гончара в ефірі Громадського радіо розповіла директорка Херсонської наукової бібліотеки Надія Коротун. Бібліотека має близько мільйону видань, і шість тисяч найцінніших видань, які увійшли до Державного реєстру України.

Російські окупанти вивезли до окупованого Криму з Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка 80% картин. Викрали найцінніше: картини західних художників, українських та російських XVIII—XIX століття, радянських часів.

У тимчасово окупованому Бердянську окупаційна влада доручила колаборантам вивезти культурні цінності з музею ім. Ісаака Бродського до РФ. За інформацією ЦНС, назначені окупаційною владою «керівники» музею їздили в Крим нібито для обміну досвідом. Насправді ж вони отримували там інструкції з вивозу цінностей музею до РФ.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі