Фото з відкритих джерел
Євген Савватєєв: Якщо говорити про допуск журналістів до Верховної Ради, то їх очікує акредитація заново?
Ярослав Юрчишин: Саме так. Наскільки швидко це станеться, зараз важко сказати. Зараз працює пресцентр ВР у готелі «Київ».
Нам важливо, щоб про діяльність парламенту люди знову ж таки отримували не інформацію лише часткову зі стримів, чи від окремих народних депутатів, а щоб це була цілісна картина, якісна і збалансована. Тому в цьому напрямкові працюємо. Не буду обіцяти, що це станеться швидко. Ми будемо докладати зусиль, щоб комунікація Верховної Ради з засобами масової інформації стала більш ефективною, прозорішою, більш конкурентною, щоб усі ЗМІ, як онлайнові, так і офлайнові, мали можливість отримати інформацію з перших уст.
Євген Савватєєв: Стосовно каналів, які не беруть участь телемарафоні «Єдині новини», яка ваша позиція щодо майбутнього цих медіа?
Ярослав Юрчишин: Я знаю, що ці канали в судових процесах стосовно обмеження їхніх прав. Держава як партнер та структура, яка надавала доступ до певних частот, несе так само відповідальність. Якщо це право обмежене, то воно має бути або пояснене, або компенсоване. Політичного рішення насправді цього питання фактично немає. Є юридичне рішення, чи через суд, чи через Національну комісію з питань радіомовлення і телебачення. Канали мають знати, які є до них претензії. Щоб бути готовими їх виправляти, або бути неготовими їх виправляти. Тоді отримувати певну компенсацію за те, що вони все-таки оплатили доступ до частот. За ними ці частоти закріплені, їхнє використання каналами, наскільки мені відомо, оплачується. Оскільки комунікацію з Національної комісії з питань телерадіомовлення передано зараз до Комітету з питань гуманітарної політики, у нас тут дещо обмежений функціонал. Але будемо комунікувати з каналами, будемо з’ясовувати ситуацію і будемо допомагати, щоб свобода слова була гарантована, а договори між державою і каналами діяли в тих межах, в яких вони були підписані сторонами.
Читайте також: Якість телемарафону спонукає до пошуку альтернативних джерел інформації — Юрчишин
Євген Савватєєв: Є багато запитань стосовно парламентського каналу «Рада» і непропорційного розподілу ефірного часу, представлення різних політичних сил. Чи плануєте Ви тут впровадити якісь більш справедливі критерії?
Ярослав Юрчишин: Ми не є власниками каналу «Рада» як комітет, це є структура апарату Верховної Ради. Звісно, ми в межах наших функцій і можливостей будемо спілкуватися з каналом для того, щоб представництво різних політичних сил було пропорційне. Я зараз не володію інформацією стосовно пропорційності, непропорційності представництва. Знаю, що в нас інституції, які проводять моніторинги, я ознайомлюся з тим питанням і, звісно, будемо комунікувати.
Євген Савватєєв: Щодо можливості воєнних кореспондентів висвітлювати війну на різних напрямках, то Ваша позиція по цій темі? Наскільки виправдані зараз ці заходи, коли обмежений доступ до кореспондентів на південному напрямку, але не тільки там?
Ярослав Юрчишин: Ми розуміємо, що переважно це продиктовано знову ж таки питаннями безпеки. Для держави головна цінність — це життя людей і коли держава не може гарантувати журналістам безпеку на певній ділянці, логічно вона може і має обмежувати доступ до того моменту, поки така безпека не може гарантувати. Але ми, як держава, маємо формувати інформування про військові дії. Логічно, щоб наші громадяни отримали інформацію про це з українських медіа, закордонних медіа, а не з ресурсів країни-агресора. Тому зараз, наскільки мені відомо, підрозділ комунікації Міністерства оборони, який зараз очолює Ілларіон Павлюк, пропрацьовують оптимізацію процесу акредитації, щоб було менше бюрократії. Чи це буде суттєво спрощення? Скоріш за все — ні, бо питання безпеки є питанням безпеки. Ми маємо з одного боку гарантувати, що під прикриттям журналістського посвідчення на наші позиції не зайде якийсь зрадник, колаборант, не викаже їх ворогу. З іншого боку, ми маємо гарантувати, що наша позиція в інформаційному просторі щодо головного питання війни формується і працює.
Читайте також: Це питання за військовими — медіаюрист Роман Головенко про доступ журналістів до фронту
Євген Савветєєв: Членом Комітету з питань свободи слова є досі Нестор Шуфрич. Скажіть, будь ласка, яка доля його в списках комітету буде в майбутньому?
Ярослав Юрчишин: У нас є два сценарії. Перший сценарій — це справа, по якій його арештовано і по якій тривають слідчі дії щодо державної зради. Якщо її буде доведено до вироку у кримінальному провадженні, він залишиться без мандата. І, відповідно, Нестор Шуфрич позбудеться і місця в комітеті. До моменту, поки вироку немає, він як вибраний суспільством народний депутат, попри те, що до нього є великі питання нашої правоохоронної системи, він залишається членом Комітету. Він не може відвідувати засідання комітету. Він не отримує зарплати, але місце за ним зберігається до моменту або його особистої заяви про складання повноважень, на що не варто розраховувати, на мою думку. Або обвинувачувального вироку, який вступив в дію, коли це автоматично призведе до втрати мандата.
Нагадаємо, 9 грудня Верховна Рада призначила народного депутата (фракція «Голос»), першого заступника голови Комітету з питань антикорупційної політики Ярослава Юрчишина головою Комітету з питань свободи слова.
У серпні 2023 за результатами моніторингу руху ЧЕСНО найзакритішим комітетом ВР визнано Комітет з питань свободи слова. Це вже не вперше. Минулого моніторингу він теж був на першому місці антирейтингу. Такий результат — парадокс нашої сучасної законотворчої системи. Комітет, який має працювати найбільш відкрито, підтримувати ЗМІ та показувати приклад, є найзакритішим. На той час його очолював Нестор Шуфрич.
Також відомо, що за рік у Комітеті відбулось аж два засідання. Тож його ефективність була дуже низькою. При цьому ж Нестор Шуфрич отримував надбавки до зарплати.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі