Ірина Федорів: Голосування за відновлення електронних декларацій для представників фракції «Слуга Народу» було вільним. Депутатам надіслали повідомлення, що вони можуть голосувати на власний розсуд. Голова фракції Давид Арахамія вийняв свою карточку зі слота, начебто його не було на засіданні. Ось такі дії свідчать про ставлення нардепів до відповідальності та чесності перед людьми.

Можливо, Банкова хотіла пограти у свою гру, щоб в кінці героїчно ветувати закон. Але гра була нечесною. Наші міжнародні партнери теж підвели нас, бо не всі з них сказали про обов’язковість відновлення е-декларування. Тому врешті-решт прийнятий нещодавно закон – це повністю заслуга громадського сектору.

Громадяни своєю петицією показали, наскільки швидко можна зібрати голоси. Її закрили за декілька годин від моменту створення. Ми маємо рекорд – більше ніж 70 тисяч людей підтримали петицію. Це показник того, наскільки довкола цієї теми мобілізоване суспільство.

Слухайте також: Прозорі закупівлі зекономили армії 4,6 млрд грн, цього вистачить на зимову форму — Ярова

Коли можна побачити результати ухваленого закону?

Ірина Федорів: Треба розуміти реальність. Цьогоріч НАЗК відкриє реєстр, але там не може бути всіх декларацій. Ми аналізували, що лише кілька десятків нардепів подавали добровільно ці відомості. Законотворець встановив строки, що наступного року можна подати декларації за 2021-2022 рік. Тобто вони ще можуть тягнути з тими старими деклараціями.

Після набрання чинності закону, відкриття реєстру має пройти певний час, щоб робити якийсь комплексний аналіз. Ми можемо не побачити частину декларацій військовослужбовців та чиновників, бо їх держава на час воєнного стану вирішила захистити від цього.

Навіщо політики, яких треба стерегти?

Ірина Федорів: Якщо ми всіх повикидаємо, то в нас не буде органів влади. Цього б дуже хотіла країна-агресор. Я завжди кажу депутатам, що ми не можемо їх зараз переобирати, тому нумо керуватись здоровим глуздом. Не треба грати в козаків-розбійників, щоб громадськість вас ловила та змушувала щось робити.

Всі б хотіли розвивати країну, а не героїчно боротися з тим, що вже було виборено раніше. Ми вже вибороли прозоре декларування, але знову маємо змагатись рік чи півтора за його повернення. Якби ці всі ресурси, сили, натхнення направити на розбудову держави, то були б шалені результати у розвитку країни.

Читайте також: Чи потрібні Україні вибори під час війни

Про комітет Верховної Ради з питань свободи слова

Ірина Федорів: Вчора ми нарешті позбулись Нестора Шуфрича як голови комітету з питань свободи слова. Зараз треба дивитися за тим, як вирішиться ситуація з самим комітетом в парламенті. Він може залишитись, а можливо його ліквідують та приєднають до іншого комітету, наприклад, до комітету з прав людини. Бо за рік в ньому відбулось аж два засідання, його ефективність дуже мала. При цьому ж Нестор Шуфрич отримував надбавки до зарплати.

Претенденти на голову комітету мають партія «Голос» та «Європейська солідарність», але імен не розкривають. Нардепи із «Слуги народу» пропонують мажоритарника зі Львівщини Павла Бакунця.

Для України дуже важливо не ліквідовувати комітет із питань свободи слова. На цьому наполягають наші міжнародні партнери. Але якщо нардепи поставлять номінально будь-яку людину, яка працюватиме як Шуфрич, то результату з цього не буде.

Читайте також: Деякі закупівлі є дикими під час війни — економіст про витрати бюджетних коштів

Верховна Рада схвалила вето президента та виправила закон про відновлення е-декларування. «За» проголосував 341 депутат. Зміни, підтримані Радою, передбачають одразу відкриття декларацій.

Як повідомлялося, раніше президент Зеленський наклав вето на закон про е-декларування, який залишав би декларації закритими. Згодом були оприлюднені правки президента до закону про е-декларування.

Петиція щодо ветування закону про е-декларування за декілька годин набрала необхідні 25 тисяч голосів. Але на цьому голосування не зупинилось і станом на ранок 12 вересня її підписали уже 83 854 користувачів та користувачок.

Нагадаємо, народні депутати провалили ключові поправки до законопроєкту №9534 про відновлення декларування — декларування керівництва Офісу президента, заступників, радників та уповноважених президента, а також поправку про відновлення публічної роботи реєстру декларацій.

7 березня 2022 року набрав чинності закон №2115-ІХ, за яким дедлайн подання всіх звітних документів було перенесено на 3 місяці після закінчення воєнного стану. У той же день НАЗК офіційно роз’яснило, що положення цього закону поширюються в тому числі і на електронні декларації.

Ще через кілька місяців Верховна Рада доповнила прикінцеві положення закону «Про запобігання корупції» новим пунктом 2-7, згідно з яким е-декларації, кінцевий строк подання яких припадає на період дії воєнного стану, можуть бути подані протягом 90 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану, йдеться у статті Економічної правди.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS