facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Деякі закупівлі є дикими під час війни — економіст про витрати бюджетних коштів

Інтерв'ю

Про витрати з державного бюджету й бюджету місцевих громад під час війни говоримо з Юрієм Гайдаєм.

Деякі закупівлі є дикими під час війни — економіст про витрати бюджетних коштів
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гість старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Витрати коштів з державного бюджету

Євгенія Гончарук: Почну із заяви голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії. Він звернувся до місцевих посадовців, тих, хто відповідальний за процедури закупівель, щодо нераціональності витрачання коштів громад. Чи справедливе обурення, що озвучив депутат?

Фото: Telegram Давида Арахамії

Юрій Гайдай: Це комплексна тема. Ми ведемо війну зокрема і на виживання, тож кожна 1000 гривень на додатковий турнікет для фронту чи дрон для аеророзвідки є важливою. 

Мій товариш як і з 2015 року, так і зараз у 2023 році возить змінну гуму для трейлерів, що перевозять артилерію та снаряди, або ж гуму для самої артилерії. Зрозуміло, що артилерія — це найважливіший і найефективніший інструмент армії, тож це дика ситуація, коли щось не забезпечує держава.

З іншого боку, ситуація є не настільки проста. Ми бачимо багато незрозумілих закупівель, інколи деякі закупівлі дикі за мірками війни.

Майже всі власні надходження до бюджету ідуть на оборону. Власні надходження — це податки, а також неподаткові надходження (плата за державні послуги, прибуток, який розподіляють на користь держави держпідприємства тощо). 

  • Тобто за 5 місяців, наприклад, держава у державний бюджет отримала з власних джерел 835 млрд грн. З цієї суми на оборону пішло 745 млрд грн.

Тобто лишилося 90 млрд грн. Окрім витрат на оборонні потреби є інша найбільша стаття витрат — на правопорядок та безпеку. Там, окрім суддів, Нацполіції, котра патрульна, є податки й на підрозділи МВС, й на прикордонників, які також боронять країну. Тобто фактично все, що отримує держава, йде на її оборону.  

Решта видатків фінансується коштом грантів і кредитів, які нам дають наші союзники. 99% коштів, які нам надають МВФ, ЄС тощо не можна витрачати на ведення війни, а тільки на соціальні потреби. Тобто пенсії, освіта, наука, медицина, що завгодно — це перевіряється. Ці кошти не можна перекинути на оборонні видатки. 

Простір для того, щоб пошукати кілька десятків мільярдів гривень протягом року на оборонні витрати, невеликий. Можна ефективніше збирати наявні податки, але це означає «закручувати гайки». Бізнес уже незадоволений тим, як адмініструється ПДВ. А коли ти «закручуєш гайки», щоб побороти ухиляння, то страждає і доброчесний бізнес, принаймні у нашій викривленій системі. Тобто сильно «перетягнути гайки» також не дуже розумно. 

Нам залишається стежити за закупівлями, у тому числі й закупівлями державних підприємств, тому що економія їхніх видатків піде прибутком до бюджету. 

  • Загалом протягом року можна знайти 10-20 млрд грн, які витрачаються неефективно й не на оборонні потреби. Це 1-2% від того, що держава витрачає на оборону, хоча це також корисно.

Читайте також: По одній угоді є завищення вартості на 50% — Надія Максимець про «справу неякісних ліфтів» у Києві


Витрати коштів з бюджету громад

Євгенія Гончарук: Якщо повертатись до історії з місцевими бюджетами, то на платформі ProZorro ми бачимо, що закуповують, і за яку вартість. Не можу не згадати закид у бік влади Києва про бруківку, яку перекладають зокрема і на вулиці Богдана Хмельницького. Була відповідь від КМДА, від представниці Віталія Кличка пані Оксани Зінов’євої, що бруківку перекладають там, де дорогу не ремонтували мінімум 50 років. Роблять це не залучаючи підрядників, аби мінімізувати витрати. Буківку вкладають ту, яку й знімають. Тобто основні витрати йдуть на пісок та цемент. Мовляв, такий трафік, що не можуть дозволити не витрачатися на інфраструктуру.

На вашу думку, доцільно проводити ці роботи, чи кожен випадок варто розглядати індивідуально?

Юрій Гайдай: Кожен випадок варто розглядати індивідуально, адже якщо люди залишатимуть у нас колеса в ямах, то це не наблизить перемогу. Є якісь базові інфраструктурні речі. 

  • Грубо кажучи, витрачені 10 грн зберігають 50 грн на ремонт, час бізнесу, який працює й платить податки. Тобто ці витрати приносять користь, і навіть під час війни їх робити доцільно. Але це точно не стосується  всіх видатків.

Річ у тім, що багато місцевих бюджетів у цьому році мають великі надходження, істотно більші, ніж торік. Це стосується західних областей і міст центральної України, які стали якорем для тимчасово переміщених людей, а також місць з військовими частинами. 

Військові звільнені від податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, держава за них його компенсує, вона компенсує частину, що належить місцевим бюджетам. Тому деякі місцеві бюджети отримали такий приплив грошей, що вони не знають, куди їх скерувати, як освоїти. Є місцеві громади, які чинять мудро, вкладають ці кошти у потрібні речі. А є громади, які не знають, куди дівати гроші. Наприклад, розв’язка на Оболоні в Києві — я не вважаю, що це доречне рішення будувати автомобільну розв’язку за мільярди гривень у таких обставинах. 

Кожне рішення особливе, їх мають оцінювати фахівці. Але багато з цих видатків не є адекватними. Тут варто також врахувати, що не так просто кошти з місцевих бюджетів спрямувати на армію. Якщо ми говоримо про те, як можуть чинити громади, то вони можуть спрямовувати кошти на територіальну оборону своєї громади (на добровольче формування територіальної громади — ред.). Тобто щоб громади могли спрямовувати свої кошти на оборону, потрібні певні зміни до законодавства. Я вважаю, що про ці зміни треба було подумати вже давно. У нас півтора року великої війни, і коли був процес попереднього бюджетного року, це вже варто було закласти. 


Читайте також: Під час війни громади продали або здали в оренду з електронних торгів свого майна на 1,2 млрд грн — СЕО «Прозорро.Продажі»


Чи можна урегулювати витрати громад?

Юрій Гайдай: Потреби громад є дуже різними, і те, що в одній громаді буде марнотратством, в іншій буде чимось важливим. 

Загалом місцеві питання дуже важко регулювати з центру. Саме тому реформа децентралізації змінила Україну, вона додала ефективності, адже на місцях видніше. 

  • Напевно, держава має провести швидкий огляд видатків, котрі здійснюються місцевими бюджетами, й виділити якісь витрати, котрі у 99% випадків є на сьогодні недоречними, та перевести їх на армію. Але я не певен, що такого роду витрат буде багато.

Тут велика роль журналістів та мешканців громад, які мають стежити за видатками, порушувати питання, тиснути на місцеву владу. В цьому ще один плюс децентралізації.

Крім того, є портал Open Budget, на якому міністерство фінансів публікує доволі деталізовано і доходи, і витрати. Можна подивитися навіть в розрізі своєї громади, що відбувається в бюджеті. Це з відставанням в 1-2 місяці, але кожен до цього має доступ. 


Читайте також: Місцеві громади відіграватимуть ключову роль у відбудові України — посол Канади Лариса Ґаладза


Згідно з даними зведення SIPRI про світові військові бюджети у 2022 році витрати на оборону в Україні зросли на 640%.

У квітні 2023 року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт, яким вносять зміни до Бюджетного кодексу України стосовно використання коштів з рахунків на підтримку України. Документ передбачає щомісячне звітування про надходження та використання коштів щодо кожного з відкритих в НБУ рахунків та контроль за їхнім використанням відповідно до бюджетного законодавства.

Тоді ж стало відомо, що Національний банк перерахує до Державного бюджету України найбільшу у своїй історії суму частини прибутку до розподілу – 71,87 млрд грн.

У липні 2023 року  столична влада вирішила відсторонити президента ПрАТ «Київміськбуду» Ігоря Кушніра від виконання обовʼязків і провести аудит діяльності компанії. Рішення ухвалили на тлі журналістських розслідувань щодо забудовника.

У червні 2023 року директору Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА повідомили про підозру у розтраті мільйона гривень бюджетних коштів, виділених на відновленні тротуару. Після цього КМДА оприлюднила заяву, де розкритикувала аргументи слідства.

До цього у КМДА розкритикували нову підозру Романові Ткачуку — начальнику Департаменту муніципальної безпеки. Серед іншого чиновник є один із фігурантів справи про загибель людей біля укриття у Деснянському районі.

Під час бюджетних процесів питання укриттів у Києві не було у пріоритеті, гроші виділялися лише на поточні ремонти підвалів. Про це в етері Громадського радіо повідомила депутатка Київської міської ради (фракція «Слуга народу») Ксенія Семенова.

Раніше столичний міський голова Віталій Кличко заявив, що протягом двох років на облаштування укриттів у Києві виділили понад 1,2 млрд грн, з яких 900 млн — у 2023 році. Цими коштами розпоряджались районні держадміністрації (РДА), робота яких з цього питання, за словами Кличка, була незадовільною.


Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Володимир Стецик: Хлопці та дівчата, які зараз на фронті — знайте — вас чекають

Володимир Стецик: Хлопці та дівчата, які зараз на фронті — знайте — вас чекають

«У школах ЄС вчать, як бути геями»: що роспропаганда каже про ЛГБТК+

«У школах ЄС вчать, як бути геями»: що роспропаганда каже про ЛГБТК+

Як допомогти паліативним пацієнтам під час перебоїв з електрикою

Як допомогти паліативним пацієнтам під час перебоїв з електрикою

Тужанський: Орбан мислить як популіст — тактично, а не стратегічно

Тужанський: Орбан мислить як популіст — тактично, а не стратегічно