Євгенія Гончарук
Ярослав Железняк
На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич
4 год тому
Ми порушуємо меморандум із МВФ, не повертаючи «довоєнне оподаткування» і перевірки бізнесу — Железняк
У Верховній Раді триває робота над законопроєктом №8401, який вносить зміни до Податкового кодексу та інших законів України, повертаючи систему оподаткування у довоєнний стан. Він має стати чинним 1 серпня.
Ведучі1
Гості1
І заплановане з 1 липня 2023 року скасування можливості для ФОП та юридичних осіб бути платниками єдиного податку 3 групи із застосуванням ставки єдиного податку в розмірі 2% від суми доходу переноситься. Більш детально про це ми говорили із народним депутатом України від партії «Голос», першим заступником голови Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярославом Железняком.
Чому повернення до «довоєнного оподаткування» переноситься?
Ярослав Железняк: Є відповідні процедури прийняття змін до Закону України. І, враховуючи графік роботи парламенту і кількість правок у цей закон, яка зашкалює, а також необхідність внесення певних змін, очевидно, що до 1 липня ці зміни не зможуть відбутися.
Зараз оголошений термін — 1 серпня. Подивимося, як буде, парламент — штука непередбачувана. Дуже часто до голосування дуже важко уявити, яка буде остаточна редакція закону. А, враховуючи, що у першому читанні закон ледь-ледь набрав голоси, то я б не був таким впевненим, що це буде швидко.
Вимога МВФ
Ярослав Железняк: З іншого боку, є вимога МВФ, адже є меморандум, у якому була прописана дата повернення до «довоєнне оподаткування» — 1 липня. І ми у цій частині ми його порушили. Але, я сподіваюся, що один місяць не буде таким критичним для нашої співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Про яку кількість правок до законопроєкту йдеться?
Ярослав Железняк: Обсяг цього закону — 5 сторінок. І, за моєю інформацією, до нього подано вже 1,5 тисячі правок, тобто по 300 правок на одну сторінку. Мало з цих правок мають змістовне навантаження. Це робиться для того, щоб поговорити в залі, або атакувати «поправковим спамом».
Звичайно, до закону будуть правки, на яких ми будемо наполягати.
Насамперед маємо унормувати перехід з 2% на 5%. Там справді потрібно це опрацювати, щоб підприємству було зручно і щоб у нього не було юридичних проблем.
Друга частина — унормувати історію з перевірками. Зараз Данило Гетманцев (голова Комітету ВР із питань податкової та митної політики — ред.) спілкується з бізнес-асоціаціями, аби напрацювати концепт, щоб це не зачепило малий бізнес.
Третє питання — про РРО і про штрафи. Для постраждалих регіонів ми б хотіли залишити цю пільгу.
У нас були важкі перемовини з МВФ, але, можливо, цей час, який у нас технічно з’явився через затягування розгляду законопроєкту, дасть можливість нормально провести якусь редакцію, яка буде значно краща, ніж першочергова.
Читайте також: Як Державна податкова служба блокує роботу українського бізнесу?
«Влада намагалася обманути МВФ»
Ярослав Железняк: Цей законопроєкт був внесений урядом ще в кінці січня 2023 року. Якби ми не затягували його прийняття у першому читанні й спокійного його доопрацьовували, я думаю, що було б багато можливостей для перемовин із МВФ. Що зробила влада, зокрема, конкретні особи в парламенті й Офісі президента? Вони намагалися обманути МВФ, затягували це рішення, в результаті тепер це пункт №1 і про цей законопроєкт постійно питають у МВФ.
«Ми знаємо, де крадуть гроші й кого потрібно перевіряти»
Ярослав Железняк: Ми хочемо запропонувати такий варіант, у якому ми показуємо, що перевірки повертаються, але, щоб вони не торкнулися малого та середнього бізнесу. Проте нам треба зробити так, щоб у державний бюджет надходили податки. Податки крадуться, особливо в цих сферах, які ніхто не буде і не хоче захищати — це гральний бізнес, бізнес нелегальних тютюнових виробів, нелегальний ринок палива та алкоголю. Тут точно є простір для покращення, і сам бізнес не проти перевірок, тому що є ті, хто офіційно працює і платить податки, а є ті, хто поруч торгують контрафактною продукцією.
На щастя або на жаль, нам відомо, де крадуть гроші, які мають йти на армію та в бюджет. Всі ці приклади ми постійно висвітлюємо і бачимо, що як тільки на них звертаєш увагу, одразу зростають показники бюджету.
Читайте також: Після падіння економіка вийшла на плато, але для розвитку потрібний поштовх — економічна експертка
«Є пропозиція — не розповсюджувати перевірки на постраждалі території»
Ярослав Железняк: Ми говоримо поки про майбутні варіанти другого читання. Пан Гетманцев вніс пропозицію, яка стосується наступного. У нас є території, які постраждали від війни, які були під окупацією, які обстрілюються або розташовані близько до зони активних бойових дій. І є логічна пропозиція не розповсюджувати ані перевірки, ані вимоги щодо РРО для цих регіонів. Наскільки ці пропозиції будуть влаштовувати МВФ, ми поки що не знаємо, вони їх вивчають, але мені здається, що вони достатньо логічні.
По-друге, це стосується штрафів за час, який був звільнений для використання РРО. Зараз є певне трактування закону, що начебто коли повернуться вимоги до РРО, податкова зможе штрафувати за минулі періоди. Це неправильно, це не те, що ми обіцяли бізнесу, і це несправедливо. Тому буде внесена правка, що за минулі періоди ніхто не буде штрафувати.
Нагадаємо, що йдеться про законопроєкт №8401, яким планують скасувати пільги, ухвалені на час дії воєнного стану і повернення до податків, які були до 24 лютого 2022 року.
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
