Єлизавета Цареградська
Агросфера — лідер з приросту заробітної платні у 2022 році — Тетяна Пашкіна
Яка ситуація з ринком праці в сільському господарстві? Чи є попит на роботу у цій сфері під час війни? Розповіла Тетяна Пашкіна, експертка у сфері ринку праці.
Ведучі1
Гості1
Ілюстративне фото
Чи існує брак кадрів у сільському господарстві?
Тетяна Пашкіна: Брак кадрів в цій сфері дійсно є. Йдеться про пул суто чоловічих вакансій:
- трактористи, комбайнери, механіки, слюсарі, водії навантажувачів тощо.
Мобілізація триває. Тому певна кількість цих фахівців зараз зайняті в іншій сфері. Яка є не менш важливою.
Агроринок праці досить різноманітний. Якщо, наприклад, ми будемо дивитися вакансію тракториста, ми побачимо різні пропозиції — і на 10 тисяч гривень, і на 15, і на 50. Це робота, яка носить більш-менш сезонний характер. Є пропозиції від великих агрокомпаній та маленьких.
Агроринок, як і ринок праці будівництва та торгівлі, досить сірий, якщо говорити про статистику, яка з’являється у відкритих джерелах. Тому більшість вакансій у вільному доступі, а їх десь 1200-1400, — це далеко не вся інформація. Працює «сарафанне радіо»: люди розповсюджують інформацію про варіанти працевлаштування «серед своїх». Тому вкрай складно сказати який реальний попит на ринку праці в агросфері.
- Агроринок найманої праці працює. Він живий, враховуючи поточну ситуацію. Як і агросфера в цілому.
Слухайте також: Робота дала мені можливість не зламатися — підприємиця з Бучі Інна Скаржинська
«Якщо хочеш отримати кандидата, треба або підвищувати заробітну платню»
Тетяна Пашкіна: Якщо брати аналітику сайтів з працевлаштування, агросфера — лідер з приросту заробітної платні за 2022 рік. Порівнювали середню зарплатню по вакансіях агроринку в грудні 2022 та в січні 2022 року. Виявилось, що приріст був 23,8%. Найбільше серед інших професійних сфер.
Маємо певні географічні відмінності, звісно. Замінована звільнена частина Херсонщини, наприклад, тут приросту нема. Водночас у західних регіонах роботодавці потерпають від того, що мають певні пропозиції, але не мають такої ж кількості пошукачів аби закрити ці вакансії. Тому 56% агророботодавців скаржаться на те, що терміни закриття вакансій збільшилися, а ринок роботодавця став ринком кандидата. Відповідно, якщо хочеш отримати кандидата, треба або підвищувати заробітну платню, або збільшувати привабливість компанії як роботодавця, а робочого місця як місця, де можна знайти переваги.
- Агроринок почав підійматися вже в червні 2022 року. Заробітна платня в агробізнесі зростає.
Які спеціальності потрібні в Україні?
Тетяна Пашкіна: В сільському господарстві завжди був дефіцит на агрономів, ветеринарів, техніків, ветеринарних техніків, зоотехніків тощо. Саме людей з вищою та середньою освітою. Агроринок зараз найбільш експортно орієнтована галузь. Він має 52% загального експорту від України. Тому це хороша сфера для розвитку.
Земля прогодує. Мені здається, це вічна тема, яка нас всіх підтримує. Тому якщо є час і натхнення, перенавчайтеся на аграріїв. Підробіток на землі є завжди. Агроринок як ринок праці в Україні завжди потерпав від нестачі людей. Молодь мігрує в міста. Зараз ця ситуація також не змінилася. Людей не вистачає. Попри те, що орних земель стало менше через замінування та військові дії.
- Людей в селах чекають. Особливо тих, хто має аграрну освіту.
Читайте також: Сапери, оператори дронів, встановлювачі вікон: що пропонує профтехосвіта у 2023?
Як працює агробізнес під час війни?
У квітні Україна отримала 700 млн доларів від експорту зернових. Про це розповів Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень. А в березні це було 1 млрд 200 млн доларів. Частково це пов’язано з проблемами з нашими сусідами в ЄС.
«Частково з тим, що РФ все більше уповільнює роботу зернового коридору. За цей час щоденно через протоки проходило приблизно 5-7 суховантажів із нашим зерном. У жовтні, наприклад, був період коли Росія вийшла з цієї угоди на 2 дні. От тоді Туреччина сказала: «Окей, ми самі будемо проводити ці перевірки». І вони дійсно це робили. То в один день пройшло 42 судна, а в другий день 46.
Через це уповільнення не виконується головна функція, на яку сподівалися при укладанні Чорноморської зернової ініціативи. А саме — стабільне забезпечення зерном. Таке уповільнення вже не дає стабільності. Тому що не можна розрахувати скільки часу знадобиться для того, щоб направити зерно в окремо взяту країну. Тобто країни починають несвоєчасно отримувати зерно з України. Для нас це гроші, а для цих країн — продовольча безпека. Росія своїми діями наражає певні країни Африки та Близького сходу на зростання ризиків продовольчої безпеки», — зазначив Іван Ус.
«Україна на сьогодні є найзамінованішою країною у світі»
ООН бере участь у гуманітарному розмінуванні в Україні, яке дозволить фермерам відновити діяльність у прифронтових регіонах. Про це розповіла постійна координаторка системи ООН в Україні Деніз Браун під час виступу на 15-му щорічному Київському Безпековому Форумі.
«Розпочалися роботи щодо гуманітарного розмінування. Україна зараз є найбільш забрудненою країною у світі у плані замінування. І доки ми не зможемо визначити всі сільськогосподарські угіддя як безпечні, звичайно фермери не зможуть повернутися до своєї роботи. Наша головна робота — надання громадам на лінії 20 км від лінії фронту практичної допомоги. Ми проводимо оперативну оцінку ситуації, вимірюємо рівень руйнації. І звіт ООН документує терор, поневіряння і страждання людей, а також витривалість, що проявляється людьми», — Деніз Браун.
Замінування унаслідок війни РФ проти України — це та проблема, яка з кожним роком буде лише загострюватися. Про це в ефірі Громадського радіо сказав генеральний директор агрокомпанії ІМК Алекс Ліссітса.
«Замінування це проблема, що буде застоюватися в Україні з кожним роком. Наразі ми говоримо про близько 2 мільйони гектарів землі є замінованими. Очевидно, що швидко це вирішити не можна.
Важливо: якщо починається вегетація і міни заростають, особливо особисті міни, нерозірвані бомби, то зрозуміло, що через деякий час знайти їх буде ще важче. Для сільського господарства це, звісно, катастрофа, бо так ми втрачаємо дуже багато полів, які могли б засіяти», — пояснив Алекс Ліссітса.
Читайте також: Навіть якщо ввесь світ долучиться до розмінування Херсонщини, все одно аграрний сезон стартує не усюди — Звонок
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
