Віталій Барабаш: Авдіївка з 2014 року на передовій. За ці роки багато було спроб її взяти. Жодного разу росіянам цього не вдавалося. З початку Великої війни було понад 20 їхніх намагань нас захопити. Остання — 1 березня. Авдіївка для них як більмо. Вона близько, але взяти її не можуть. І вони розглядають її як якусь перемогу для себе. Як Бахмут. Окупанти хочуть вийти на адмінкордони Донецької області. Головне, що їм треба взяти зараз — це Покровськ. Щоб дійти до нього, треба пройти Карловку яка дуже важлива, бо має водосховище, яке забезпечує водою пів Донецької області. Авдіївка не дає окупантам добратися до Карловки. Тому вона така важлива.
Віталій Барабаш: Траса з Авдіївки — це «дорога життя». Саме цією дорогою ми завозимо до міста гуманітарну допомогу та евакуюємо місцевих. Дійсно, обстрілів тут дуже багато. Це єдина дорога, тому вона важлива.
Якщо не торкатися юридичної площини, Авдіївка вже закрита на в’їзд. Нікого ми не ввозимо в місто. Це принципова позиція. У нас домовленість з поліцією, волонтерами, військовими — ми не завозимо людей до міста. Евакуація — так. Гуманітарна допомога — так.
У нас навіть була історія щодо цього. Жінку було поранено. Її вивезли, вилікували. Вона вирішила повернутися. Ми її не пустили. Ніхто її не ввіз у місто. Сіли поговорили, пояснили, що там небезпечно. Вона розказала, що б хотіла забрати зі свого дому, їй то все привезли, але не пустили. Вона залишилася в Покровську.
Евакуацією займаються поліція, військова адміністрація, волонтери. Ми разом працюємо на один результат. У нас дуже скоординована робота. Ми знаємо хто кого і звідки забирає та куди везе. Все відпрацьовано до автоматизму. Люди бачать наскільки ситуація загострюється. Вона досить гостра вже з травня 2022 року. Евакуація була і тоді, але люди не їхали. За останні 3 тижні приблизно 200 людей виїхали через нас. Але є і такі, які виїжджають своїм транспортом. Наразі в місті офіційно залишається близько 1900 людей. Насправді їх трохи більше.
Віталій Барабаш: Ситуація доволі складна з цим. Іноді допомагають ДСНС, військові, поліція, представники військової адміністрації. У нас все злагоджено. Медики є. Лікарні є. Авдіївка незламна, бо кожний механізм в ній незламний. В тому числі й медична допомога. Два лікарі, чотири медсестри, чотири молодших медсестри — вони залишаються у місті аби надавати якісну допомогу, попри шалену кількість обстрілів.
Читайте також: Вивезти чи залишити: яку стратегію обрати державі, щоб захистити право дітей на життя?
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS