Вікторія Єрмолаєва
Олексій Коваленко
Автор блогу «Ботанік в кедах» пояснює, за що цьогоріч науковці отримали Нобелівські премії
Інтерв'ю
Кандидат біологічних наук, автор науково-популярних книжок та блогу «Ботанік в кедах» Олексій Коваленко розповідає про дослідження та відкриття, які цьогоріч оцінили преміями члени Нобелівського комітету.
Ведучі1
Гості1
Фото з Facebook-сторінки Nobel Prize
Про премію в галузі фізіології та медицини
Олексій Коваленко: Очікувано, що нагородили дослідників, які займались вивченням мРНК-технології. Хоча Нобелівський комітет любить робити сюрпризи. Вони часто відзначають не найновіші дослідження, а ті, які відбувалися ще 50 років тому.
Фундамент для сучасного прориву був закладений у 2005-2008 роках. Цю винагороду інтерпретують як премію за вакцини проти COVID-19, але це більше про мРНК-технології. Для розробки вакцин просто використали теоретичні напрацювання Каталін Каріко та Дрю Вайсмана. Вчені зуміли подолати обмеження, повʼязані з РНК. Тепер створення нової вакцини стане дешевшим та швидшим процесом. Це дуже важливо, коли існують й досі такі виклики як глобальна пандемія. Її треба долати зараз, а не через 10 років.
Про премію з фізики
Олексій Коваленко: Науковці успішно дослідили процеси на такому рівні, який раніше не був доступний. Атоми та електрони рухаються надзвичайно швидко. Спостерігати за ними за допомогою старих технік було неможливо. Електрони рухаються у проміжках часу, що називаються аттосекунди. Наприклад, при ввімкненні ліхтарика у темній кімнаті, світло проникає на стіну десь за 10 мільярдів аттосекунд. Вважалося раніше, що наука не зможе подолати такий бар’єр швидкості, але все-таки це зробити вдалося.
Основу для цього заклала науковиця Анн Лʼює у 1987 році. Вона разом із колегами пропускали лазерне випромінювання через середовище інертного газу. Таким чином, науковці побачили утворення обертонів внаслідок реакції світла на окремі атоми газу. Обертони виникали тоді, коли електрони отримали додаткову енергію від газу або відділялись від найближчого атома. Але світло потім змінювало напрямок, тому електрон міг повернутися назад до атома, скинувши зайвий баланс енергії у вигляді імпульсу. Ось цей імпульс навчилися фіксувати й використовувати для наступних експериментів. Короткі та часті імпульси, які тривають аттосекунди, дозволили науковцям спостерігати за розподілом електронів у матерії та рухами електронів, а також проводити фундаментальні фізичні дослідження.
Тому після цих відкриттів зʼявилась нова область фізики, яка має прикладне значення для створення нових матеріалів та розвитку медицини. Але найважливіше, це дозволить краще розібратися в тому, як взагалі наш світ існує.
Читайте та слухайте також: В Україні знайшли новий вид рослини, лободу українську. Це сенсація у світі ботаніки — Олексій Коваленко
Про премію з хімії
Олексій Коваленко: Хоча премію дали в галузі хімії, але це значною мірою фізичне відкриття. Дослідження стосується зміни властивостей речовини на дуже дрібному рівні. Часто у фантастичних фільмах глядачам показують, що зброя чи сила супергероя зʼявилась завдяки нанотехнологіям, чи квантовим технологіям. Якби ми потрапили у світ нанооб’єктів, то багато звичних речей поводились би зовсім не так, як у нашій реальності. Наприклад, золоті прикраси блищать жовтим кольором, якщо їх суттєво зменшити, то вони б змінили своє забарвлення. Ми б не змогли приготувати сніданок в таких умовах, бо сковорідка розплавилась.
Квантові точки – це дуже дрібні частинки речовини, на яких проявляються ефекти квантової механіки, ефекти зміну кольору. Першовідкривачі Луїс Брюс та Олексій Єкімов змогли створити їх, але довгий час такі дрібні частинки неможливо було кудись впровадити. Для створення якісних квантових точок потрібно було мати шалено дорогі технології, високий надщільний вакуум, температури близькі до абсолютного нуля.
Третьому науковцю Мунгі Бавенді вдалося подолати ці обмеження. Він придумав спосіб, як робити це ефективно і недорого, що відкрило нові технології. Зараз відкриття використовуються при створенні екранів, моніторів, телевізорів. За допомогою квантових точок відстежують розвиток пухлин у клітинах, а хіміки проводять нові реакції та створюють матеріали.
Про літературну премію
Олексій Коваленко: Попри традицію надавати Нобелівську премію з літератури маловідомим на загал літераторам, цьогоріч сталось по-іншому. Йон Фоссе – справді досить відомий письменник не лише прозою, а й драматургією. Його п’єси ставилися в багатьох країнах світу, і були популярними. Певний час Йон Фоссе займався лише ними, але потім круто змінив своє життя.
Письменник перейшов до так званої «повільної прози». Фоссе вирішив сповільнити своє життя: пройшов реабілітацію в клініці, щоб більше не мати тяги до алкоголю, навернувся в католицизм та вдруге одружився. Так зʼявились його «повільні книги». Їх особливість полягає в передачі емоцій, особливій ритміці твору, а не в сюжеті. Речення в книжці складно розрізнити, бо вони можуть займати дуже багато сторінок, мати розділові знаки, але не крапку. Найвідоміший роман письменника «Септологія», який складається з семи частин, високо оцінили літературні критики.
Читайте також: Лауреат Нобелівської премії з фізики перекаже гроші на проєкт в Україні
У 2023 році Нобелівську премію миру отримала Наргес Мохаммаді «за боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та боротьбу за захист прав людини та свободи для всіх».
«Її відважна боротьба принесла величезні особисті витрати. Загалом режим заарештовував її 13 разів, п’ять разів засуджував і засудив до 31 року в’язниці та 154 ударів батогом. Пані Мохаммаді все ще перебуває у в’язниці», — зазначив комітет.
Нобелівську премію з літератури отримав норвезький письменник Йон Фоссе «за його інноваційні п’єси та прозу, які висловлюють невимовне». У комітеті зазначили, що величезний доробок автора охоплює різноманітні жанри, складається з великої кількості п’єс, романів, поетичних збірок, есеїв, дитячих книжок і перекладів.
Нобелівський комітет оголосив лауреата премії з фізіології та медицини. Перемогу здобула Каталін Каріко та Дрю Вайсману за відкриття щодо модифікацій нуклеозидних основ — саме це дозволило розробити ефективні мРНК-вакцини проти COVID-19. Цього року призовий фонд становить 11 млн шведських крон (близько $986 тисяч).
Нобелівську премію з хімії присудили науковцям Мунгі Бавенді, Луїсу Брюсу та росіянину Олексію Єкімову за «відкриття і синтез квантових точок». Лауреати вважають, що в майбутньому квантові точки можуть сприяти створенню гнучкої електроніки, мініатюрних датчиків, тонких сонячних елементів та, можливо, зашифрованого квантового звʼязку.
Нобелівський комітет оголосив лауреатів премії з фізики — ними стали Пʼєр Августіні, Ференц Краус та Анн Лʼює. Їх відзначили «за експериментальні методи генерації аттосекундних імпульсів світла для вивчення динаміки електронів у речовині». Науковці зуміли за допомогою спеціальної апаратури виміряти в лабораторних умовах украй чутливий квантовий стан, який раніше був недоступний прямому спостереженню.
Одну з найпрестижніших міжнародних премій з 1901 року щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства. Сума премії змінюється залежно від доходів Фундації Нобеля.
Отримати Нобелівську премію можна у галузі фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури та діяльності за збереження миру. У1968 року Банком Швеції заснована так звана Нобелівська премія з економіки.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
