Фото з Facebook-сторінки Дмитра Плетенчука
Дмитро Плетенчук: Зараз встановлена інформація щодо характеру їхніх пошкоджень, але не можемо уточнювати деталі. Можемо лише констатувати сам факт ураження. «Павел Державин» зазнав пошкоджень двічі, а буксир – один раз, коли вийшов допомагати кораблю. Перший прямує до бази в Новоросійську, а «Николай Муру» теоретично має прибути у Стрілецьку бухту. Підтвердити інформацію про ураження російського ракетоносія «Буян» поки ще не можу.
Дмитро Плетенчук: Так званий Кримський міст зазвичай охороняють близько 10 одиниць морської техніки. Це показовий кейс, що обʼєкт є для них важливим. Вони використовують візуальний контроль, радіолокацію та різні способи спостереження, щоб зберегти цей міст. У них є також і морські шляхи зʼєднання – пороми, але такий логістичний інструмент не дозволяє повністю забезпечити потреби Криму.
Вони намагаються будувати дорогу та залізницю з Ростова-на-Дону до Маріуполя, але це поки запасний варіант. Шлях суходолом небезпечніший, бо розташований ближче до наших систем ураження. Кримський гарнізон не є маленьким. Його треба забезпечувати. Логістика через Кримський міст забезпечує угрупування на тимчасово окупованому півдні та сході країни.
Читайте також: Ризик втрати флоту змусить РФ не блокувати український експорт — розвідка Британії
Дмитро Плетенчук: Вони мають зараз понад 30 одиниць кораблів та катерів, що складають «бойове ядро». Йдеться про патрульні кораблі, носії ракет та ракетні катери, а також судна інших класів. Загальна кількість морської техніки в них значно більша, є ще катери різних видів, допоміжний флот, судна забезпечення.
Тактика росіян спрямовна на те, щоб розосередити кораблі, аби їх було складніше уразити. В Криму базуються авіаційні підрозділи Чорноморського флоту, які постійно патрулюють в акваторії. Це велика проблема для нас. Насамперед росіян цікавить збереження «бойового ядра», тому їх відводять в інші порти. У Новоросійську мало причалів, отже їм треба перебазовувати інші зразки суден. Звідти до Севастополя відправляють буксири, на ураження яких шкода витрачати серйозне озброєння.
Дмитро Плетенчук: Ми робимо все необхідне для того, щоб максимально убезпечити коридор, який пролягає через українські територіальні води. Над цим завданням працюють не тільки Військово-морські сили, а й інші складові Сил оборони. Росіяни продовжують завдавати масовані удари по портовій інфраструктурі, існує мінна небезпека. Однак, ми намагаємося зменшити вплив цих факторів на роботу «зернового коридору». До речі, він вже не тільки зерновий.
Росіяни не будуть підходити до наших берегів ближче, ніж на сто морських миль. Вони чудово розуміють, чим це закінчиться для них. Водночас вони застосовують дрони, ракети та авіацію. Російська Федерація не наважується наносити вогневе враження безпосередньо по суднах під іноземним прапором, щоб не загострювати відносини з іншими країни. Зокрема, йдеться про кораблі під турецькими, китайськими та європейськими прапорами. Тому вони обрали найпростіший спосіб для себе – вражати наші зернові термінали. У цьому контексті ми розраховуємо на підтримку наших колег з Повітряних сил і чекаємо на F-16.
Читайте також: Залізобетонні укриття і ППО: як захистити F-16 від російських ракет?
Дмитро Плетенчук: Росіяни мінують акваторію Чорного моря у досить неприємний спосіб. Вони скидають міни з літаків чи кораблів на досить великій відстані від Криму. Вони розуміють, куди рухатиметься течія. А вона рухається вздовж нашого південного узбережжя, румунських та болгарських територіальних вод, до Грузії та Босфору.
Ми працюємо в напрямку мінної безпеки й робимо все можливе для того, щоб не відбувалось жодних інцидентів. Росія постійно порушує гуманітарне та морське право. Виправдати це бойовими діями вони не можуть, бо хочуть вразити саме цивільні судна. Для цього росіяни навіть використовують номенклатуру мін, які захопили в Криму у 2014 році.
У складі ВМС створюють протимінний дивізіон. Маємо отримати тральщики-шукачі мін класу «Сендаун» від британської сторони. Екіпажі проходять навчання. Такого класу судна, можливо, нададуть й Нідерланди. Також створили штаб для цієї операції, який вже планує відповідні дії. Щоб провести розмінування потрібно мати відповідний рівень безпеки в Чорному морі й відкрити Босфорський канал.
Читайте також: Командувач Повітряних сил про удар у Севастополі: «Ми ж обіцяли, що «далі буде…»
11 жовтня корабель Чорноморського флоту Росії «Павел Державин» отримав пошкодження у Чорному морі поблизу окупованого Севастополя.
У Міноборони Британії повідомили, що Росія боїться втратити свій Чорноморський флот. Ризик втрати кораблів перевищує бажання Москви блокувати український експорт Чорним морем.
Нагадаємо, Чорноморський флот Росії зазнав серії великих атак, кульмінацією яких стали удари по його штабах 20 та 22 вересня 2023 року. Ці атаки були більш руйнівними та скоординованими, ніж до цього часу під час війни.
Раніше ми писали, що 17 липня близько четвертої ранку впала секція Керченського (Кримського) мосту. Перед цим пролунав вибух. Російські ЗМІ повідомили щонайменше про двох загиблих та одного постраждалого. Перед мостом утворилися величезні черги, окупанти зупиняли рух потягів. Джерела українських ЗМІ в СБУ стверджували, що за підривом Керченського моста стоять, власне, СБУ та ВМС ЗСУ.
Нагадаємо, що 17 липня 2023 року прессекретар російського президента Путіна Дмитро Пєсков заявив про припинення дії зернової угоди. Водночас він зазначив, що позиці РФ щодо зернової угоди «була заявлена ще до атаки на Кримський міст, цей теракт на неї не вплине».
Міністерство оборони РФ оголосило деякі райони у північно-західній та південно-східній частинах міжнародних вод Чорного моря «небезпечними для судноплавства». З 20 липня «судна, що прямують Чорним морем до портів України, розглядатимуть як перевізники вантажів військового призначення», завили окупанти.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS