GETTY IMAGES
Гість — директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Ігор Семиволос: Це сталося несподівано і це дуже приємна несподіванка. Ми, в принципі, можемо з вами гадати безкінечно довго про те, чому так сталося.
Я хочу звернути увагу до виступу Володимира Зеленського вже по прильоту до України, де він розповідав у тому числі про переговори.
Ну і взагалі він розповідав про цілий день, що сталося впродовж цього дня, це традиційний такий звіт. І серед іншого він згадав про переговори з Ердоганом. І він сказав, що от, нам вдалося. Тобто він не вдавався в деталі, а просто сказав, що це вдалося. Очевидно, що це були переговори між українською стороною і турецькою стороною. Я припускаю, що до цих переговорів залучали кримських татар, бо, як мінімум, Зеленський згадує потім і кримських татар у своїй промові. І, я припускаю, що це частина певних домовленостей, про які ми ще до кінця не знаємо. І ці домовленості мають відношення до майбутнього, до уже поствоєнного врегулювання.
Існує як мінімум два окремих треки: російсько-турецький і українсько-турецький. Українська дипломатія з 2015 року доклала чимало зусиль, щоб ми відокремили відносини з цього клятого трикутника, який свого часу існував: Україна, Росія, Туреччина. І тому зараз те, що відбувається в Україні та Туреччині, відбувається лише в цьому контексті. Воно не матиме впливу на Росію безпосередньо. А от що матиме вплив на Росію — це те, що Ердоган роздратований рішенням Росії скасувати зернову угоду.
І я вам нагадаю ще один дуже цікавий факт. Оскільки він не мав продовження, про нього багато хто забув, але був етап в цій зерновій угоді, коли росіяни вже так само погрожували вийти. Тоді вперше виникла ідея, що Україна і Туреччина можуть продовжити зернову угоду і без участі Росії. Це був перший такий демарш, і тоді росіяни одразу, як каже одна сумновідома пропагандистка, дали задню.
Але тепер ситуація пішла ще далі. Оскільки росіяни навряд чи готові в такій ситуації щось робити, то ми бачимо заяви (вони ще мають бути перепідтвердженні, тобто бути на рівні офіційних заяв) про те, що Туреччина може використати військові кораблі для охорони конвою, для конвоювання цих суден.
Олена Новікова: Ви вважаєте, що настільки далеко справа може зайти, що якщо росіяни 16-го кажуть «Завтра нічого не робимо», 17-го кажуть, «Все, ми пішли з зернового коридору», офіційна Анкара може вивезти свої кораблі в море для охорони?
Ігор Семиволос: Я думаю, що ця ситуація можлива. Вона і минулого разу, в принципі, доходила до цього. Переважна більшість зерновозів — турецькі.
Атака росіян на ці турецькі зерновози будуть сприйматися як акт агресії. І, в принципі, це абсолютно логічно. Є окрема угода в рамках цього окремого треку між Туреччиною, Україною і ООН. Ця угода працює.
Якщо росіяни хочуть вийти з іншої угоди, вони воліють і вони можуть це зробити. Але ніхто не може запобігти реалізації цієї угоди. Ось тут, власне, і є ключове рішення, яке може прийняти Ердоган. Але в будь-якому разі, те, що ми бачимо зараз, це формування сильної переговорної позиції Ердогана.
Саме сильної переговорної позиції. Тому що переговори ніхто не скасовує з Путіним. Туреччина буде домовлятися по можливості з Росією. І зараз, на відміну від попередніх років, і навіть на відміну від травня, справді Туреччина має набагато кращу переговорну позицію.
Тепер Росія залежна від Туреччини більше, ніж Туреччина від Росії. І цю ситуацію усвідомлюють і в Кремлі.
Читайте також: Є сподівання, що Ердоган знайде аргументи, щоб переконати росіян і зерновий коридор продовжить роботу — Краєв
Олена Новікова: Я наштовхнулася на слова Іллі Ківи. Він закликає росіян здавати туристичні путівки до Туреччини. Каже: «Вони живуть прям з ваших цих грошей, дізнаються вони, по чому фунт лиха, якщо ми не поїдемо відпочивати до них». Ну, жарти-жарти, але це реально?
Ігор Семиволос: Ну, я не думаю. Єдиний спосіб змусити росіян не їздити до Туреччини — це зупинити авіасполучення. А заборонити авіасполучення — це значить просто закрити взагалі будь-яке авіасполучення. Тому що всі хаби будуть через Туреччину.
Тобто, будь-який росіянин, якщо хоче виїхати з боліт і полетіти кудись, він має прилетіти в Стамбул, Анкару, і лише звідти полетіти кудись. Тобто, іншими словами, якщо вони забороняють це сполучення, то, практично, жодних можливостей у росіян куди-небудь виїхати немає. І у них залишатиметься лише Анапа, де люди на головах один одного сидять, або, будь ласка, є окупований Крим, куди їх будуть возити великими десантними кораблями.
Ігор Семиволос: У Ердогана є там цілий віз проблем. І головна проблема — це все-таки Швеція. І в них є шанс домовитися зі шведами напередодні саміту і закрити це питання.
Звісно, це має бути тристороння угода, американці, шведи, турки, де американці також мають поступитися в деяких моментах. Інакше сенсу немає в цій грі. Я не думаю, що Ердоган буде зараз якось торпедувати щось. Як мінімум, мені виявляється, що зараз у нього є вікно можливостей показати, що він надійний союзник в НАТО.
Тому що останнім часом у багатьох його колег виникли багато питань до Туреччини. І зараз якраз не той час, коли Туреччина може пробувати гнути свою жорстку лінію. Економічна ситуація не найкраща. Необхідно стабілізувати її, необхідно налагоджувати відносини з Європейським Союзом, необхідно працювати на покращення іміджу.
І в цьому сенсі такий крок був би доволі логічним з боку Ердогана. Наскільки цей крок буде зроблений, ми побачимо, залишилося часу мало. Але є обнадійливі сигнали, є також високі переговорні позиції з боку Туреччини, ми також про це чуємо, ми бачимо певні кроки на зустріч з боку Швеції. Тобто, іншими словами, там відбувається жвавий переговорний процес.
Турки — це не росіяни, які на всі пропозиції кажуть «ні» або «по-нашому». Турки все-таки вміють торгуватися, розуміють межу, за який просто потім товар не куплять. І якщо вони зупиняться, то вони зупиняться там, на оцій самій межі, не далі. Тому я сподіваюся, що все-таки тут буде позитивний результат, попри всю таку жорстку риторику з боку Ердогана.
Нагадаємо, напередодні, 8 липня, стало відомо, що до України з Туреччини повернулися командири підрозділів, які обороняли завод «Азовсталь» у Маріуполі. Після звільнення з російського полону восени 2022 року Денис Прокопенко, Святослав Паламар, Сергій Волинський, Олег Хоменко і Денис Шлега за домовленностями мали перебувати у Туреччині до кінця війни.
Відомо, що зернову угоду погодили 22 липня 2022 року двома домовленостями, укладеними з одного боку Україною, Туреччиною та ООН, з іншого — Росією, Туреччиною та ООН. Вона забезпечує вивезення зерна з українських портів у Чорному морі, а також передбачає зняття обмежень на експорт російської сільгосппродукції.
У березні 2023-го український віцепрем’єр Олександр Кубраков заявив, що дію угоди продовжили ще на 120 днів. МЗС Росії наполягає, що її продовжено лише на 60 днів — до 18 травня. 28 квітня ООН надіслала РФ, Україні та Туреччині пропозиції щодо продовження «зернової угоди».
Путін багато у чому залежний від Ердогана, тому Україні зараз треба активно працювати з турецьким президентом. Таку думку в ефірі Громадського радіо висловив політолог Олексій Кошель.
У серпні Туреччину має відвідати президент Росії Владімір Путін, планується зустріч віч-на-віч. Про це лідер Туреччини Реджеп Таїп Ердоган сказав під час спільної пресконференції із президентом Володимиром Зеленським.
Нагадаємо, що держава Україна та аграрії працюють над тим, щоб «зерновий коридор» мав альтернативу, зокрема — триває розвиток українських річкових портів.
За даними ООН, зерновим коридором з українських портів станом на 25 квітня 2023 року було відправлено 28,9 млн тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи, у тому числі кукурудзи — 14,5 млн тонн, пшениці — 7,9 млн тонн, соняшникової олії — 1,5 млн тонн. Раніше ВМС України заявили про блокування росіянами «зернового коридору».
Читайте також: Туреччина залишається не надійним другом Росії — Краєв
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS