Чи буде блекаут: як українські енергетичні компанії підготувались до зими

Про підготовку енергокомпаній до зими

Володимир Омельченко: Нам потрібно не боятися зими, а готуватися до неї. Страх породжує негативні та неправильні речі. У цьому році в нас краща протиповітряна оборона, тому що нам у цьому допомогли партнери. Маємо більш посилений не тільки активний захист, а й пасивний. Над ключовими інфраструктурними енергетичними об’єктами побудували достатньо залізобетонних конструкцій. В окремих випадках навколо обладнання встановили мішки з піском й антидронові сітки. Безумовно, це все не захистить від прямого влучання ракети, однак таких випадків було лише 1-2%. Від уламків ракет та дронів такий тип захисту є нормальним.

На сьогодні ми краще підготовлені з точки зору активного і пасивного захисту, ніж торік. Україна отримала величезний досвід, як реагувати на такі обставини. Наші енергетики вже виробили певний алгоритм дій з розвантаження системи на період таких ударів.

Майже всі енергетичні компанії зробили чимало роботи, тому вони входять у зимовий період підготовленими, наскільки це можливо. Наприклад, з 9 енергетичних блоків «Енергоатому» працюють вісім, останній скоро теж увійде в роботу. «ДТЕК» відремонтував всі 20 із запланованих блоків. «Укргідроенерго» та «Укренерго» теж виконали свою планову роботу. «Нафтогаз» зробив запаси достатньої кількості природного газу, у сховищах є близько 16 мільярдів кубічних метрів. Цього достатньо, щоб нормально пройти осінньо-зимовий період.

Ситуація в державній компанії «Центренерго» є не такою хорошою, як на приватних підприємствах. Вони зробили менше ремонтів. Їм не вистачає вугілля, але керівниця компанії розповідає, що вони ці проблеми вирішують. Знову-таки, у зв’язку з дефіцитом вугілля, доводиться спалювати природний газ компанії «Нафтогаз», а він є значно дорожчим. Крім того, оплата за нього здійснюється не дуже добре. Це створює додаткові великі фінансові проблеми для «Нафтогазу».

Про заборгованості компаній

Володимир Омельченко: На енергетичному ринку є критична заборгованість у 60 млрд гривень. Компанія «Укренерго» заборгувала «Гарантованому покупцю» понад 30 млрд гривень. У нас побудована така модель ринку електричної енергії, що якщо одна компанія має борги, то вони перекидаються на всіх інших. Та ж заборгованість «Енергоатому» перед «Гарантованим покупцем» за ПСО (покладання спеціальних зобов’язань) автоматично створює заборгованість для постачальників універсальних послуг та операторів системи розподілу. Ця модель ринку електричної енергії замість того, щоб генерувати інвестиції, генерує борги.

Читайте також: Ядерні блоки українських АЕС будувались із величезним запасом міцності — Кучеренко

Про проблеми з енергетикою

Володимир Омельченко: Але є, безумовно, і інші проблемні моменти. Це стосується того, що енергетика не має достатньо потужностей. Ми входимо в зиму з дефіцитом. Торік українці мали профіцит потужностей десь 30%. Цьогоріч ми в листопаді покриваємо всі свої потреби. Загальна потужність об’єднання енергетичної системи зменшилась, бо було зруйновано чи пошкоджено майже 50% обʼєктів генерації. За такий короткий термін все відремонтувати не вдалось.

Навіть якщо не буде попадання в енергетичну інфраструктуру, то все одно взимку під час морозів (нижче 5-7 градусів) очікуються в окремі години дефіцит потужностей до 2 ГВт. Це означає, що будуть планові відключення. Для того, щоб їх мінімізувати, необхідно створити потрібну модель імпорту електричної енергії з України. На сьогодні ми можемо десь 1,2 ГВт, приблизно 50% від прогнозованого дефіциту в пікові години взимку, покривати коштом імпорту. НКРЕКП нещодавно прийняв відповідне рішення, щоб оптимізувати так звані прайс-кепи, граничні ціни на електроенергію. Це дасть можливість шляхом економічних стимулів імпортувати електричну енергію та покривати прогнозований дефіцит потужності, щоб мінімізувати саме планові відключення. Але, на жаль, прайс-кепи, які прийняли, не є достатніми.

Навіщо НКРЕКП встановила нові прайс-кепи?

Володимир Омельченко: В українському виконанні, прайс-кепи — це такі рудименти Радянського Союзу. Ціну встановили менше як 200 євро. У Європейському Союзі прайс-кеп є умовною величиною, від 2000 євро до 4000 євро за МВт на годину. Такі граничні ціни мають використовуватися лише під час надзвичайних ситуацій.

Поки що НКРЕКП не навчилося боротися ринковими інструментами з антимонопольними проявами. Прайс-кепи стримують ціну на електричну енергію, з одного боку. З іншого боку, є певний негатив, оскільки через низьку вартість немає ніяких стимулів купувати імпортну електричну енергію взимку. Тому існує така ймовірність, що споживачам доведеться бути більше без електроенергії в окремі години. Якщо ціна в нас буде нижча на електричну енергію, ніж у країнах ЄС, то ніхто імпортну закуповувати не буде. Таким чином не покриватиметься дефіцит.

На додаток, це не відповідає регламентам ЄС. Такі дії роблять нашу енергетику інвестиційно не привабливою.

Читайте також: Сценарії російських обстрілів написані не військовими, а енергетиками — Харченко

Київська міська військова адміністрація повідомила, що влада Києва, готуючись до опалювального сезону, зосереджує зусилля на фізичному захисті важливих об’єктів і резервуванні мереж.

Нагадаємо, упродовж року від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські військові обстрілами пошкодили та знищили 4 040 інфраструктурних мереж об’єктів: газо- і водопроводів, електромереж. Російська армія завдала 255 ударів по 112 обʼєктах енергетичної інфраструктури України. Понад 77% цих ударів, 197, були з жовтня по лютий. Генпрокуратура України розглядає ці атаки як навмисне створення непридатних для життя умов, що відповідає одній з ознак геноциду.

Більша частина ударів росіян були по високовольтній мережі, якою опікується «Укренерго». Понад 45% мереж були пошкоджені або зруйновані. Про це в етері Громадського радіо розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Раніше в етері Громадського радіо експерт з енергетичних питань Олексій Рябчин повідомив, що не вважає енергетичну систему України поганою. На його думку, вона відіграла свою роль, вона є стабільною та виконує свої функції. Але, за його словами, війна показала її уразливості, тому еволюція нашої енергетичної системи прямує до зменшення ролі великих енергетичних фірм.

У липні Геннадій Рябцев повідомив, що «завдяки спільним зусиллям відповідних органів та компаній вдалося забезпечити зростання пропускної здатності нашої енергосистеми майже вдвічі з початку цього року».

27 липня голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що українські енергетики готуються до найгіршого сценарію взимку, враховуючи ймовірне поновлення атак на енергосистему російськими окупантами. Водночас вони впевнені, що магістральна мережа буде готова працювати без обмежень під час наступного опалювального сезону.

Згодом міністр енергетики Герман Галущенко проінформував, що завдання додати в енергосистему 1,7 ГВт до початку опалювального сезону вже частково реалізоване.

Уже у вересні Олексій Рябчин в етері Громадського радіо заявив, що опалювальний сезон 2023/24 в Україні буде складним і проблемним, хоча підготовка до нього йде доволі активно.

Про підготовку української ППО до зими в інтерв’ю Reuters розповідали командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал Сергій Наєв, заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скибицький, старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки Семюель Бендетт. Україна покладається на німецькі системи протиповітряної оборони Gepard та великокаліберні кулемети M2 Browning.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі