facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чи потрібні українцям опитування про ставлення до росіян? Думка Максима Яковлєва

Інтерв'ю

Негативно до громадян Росії ставляться майже 35% українців.

Чи потрібні українцям опитування про ставлення до росіян? Думка Максима Яковлєва
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Понад 14% опитаних громадян України вважають, що наші митці, науковці та спортсмени не мають відмовлятися від участі в спільних з росіянами заходах. Про це свідчать результати опитування соціологічної служби Центру Разумкова на замовлення ZN.UA. У відповідь на запитання «Як ви вважаєте, чи повинні українські спортсмени, митці, вчені відмовлятися від участі у змаганнях, конкурсах, заходах, де беруть участь росіяни?» 22,8% респондентів чітко сказали: «Повинні відмовлятися».

Гість — директор Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії, завідувач кафедри міжнародних відносин НаУКМА Максим Яковлєв. Обговорюємо з ним відповіді українців на різні питання опитування.

Єлизавета Цераградська: Говорячи про конкретно це дослідження, негативно до громадян Росії ставляться майже 35%, негативно до всіх громадян Росії, окрім тих, які активно виступають проти війни та Кремля — 26%, і негативно до тих громадян Росії, які підтримують агресію — 23%. Мені це видається показовим, тому що я проводжу певні паралелі з явищем підміни понять. Тому що коли ми говоримо про те, що «Я не готовий чи не готова комунікувати з росіянами (неважливо якої вони позиції), доки не буде репарацій, не пройде 2-3 покоління людей, росіяни не переосмислять це і не будуть на практиці показувати, що вони якось змінилися» — це інше, аніж пропагування агресії. Як вам здається, формулювання саме такого штибу: «негативно до всіх громадян Росії» — чи ми стираємо ці напівграні, і чи вони нам важливі?

Максим Яковлєв: Я з вами повністю погоджуюся, що за допомогою опитування з’ясувати, як ви кажете, напівграні, нюанси — неможливо. Це все-таки загальнонаціональне опитування.

Я припущу, цілком можливо, я таке чув, умовно на вулицях від таксистів: «Треба брати участь у заходах, щоб присоромити росіян, висловити все, що ми про них думаємо, щоб всі бачили… Або розпитати цього росіянина, побачити його імперську натуру. Для цього треба з ними стикатися лобами на всіляких міжнародних майданчиках, щоб росіяни чули, що ми, українці — бойові».

Погодьтеся, що такий формат взаємодії пересічна українська публіка вітала би, це дає певне приємне відчуття зловтіхи. Але якщо відкидати це, то моменти як і чому ми уникаємо взаємодії з росіянами — теж має різні причини. Дехто в принципі проти ідеї повертатися до тези єдиного народу, взаємодії, або спроби публічно примирити нас, щоб між нами побачили щось спільне і людяне.

Я вважаю, що ці опитування потрібні. Коли населення питають, а ми цей результат опитування обговорюємо, ми тематизуємо щось, якісь теми виносимо на обговорення. Це добре, ми самі для себе артикулюємо: «А чому ми так ставимося?», «А що б ми ще хотіли запитати в українського населення?», а відомих науковців і соціологів це стимулює для подальших досліджень.


Читайте також: Найбільше українці довіряють ЗСУ, найменше — Уряду України — соціологічне опитування


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

Українська армія не вперше складається з добровольців — історик та офіцер ЗСУ Олександр Алфьоров

Українська армія не вперше складається з добровольців — історик та офіцер ЗСУ Олександр Алфьоров