facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чи призведе до протестів у Росії нова можлива хвиля мобілізації?

Інтерв'ю

Говоримо про нову можливу хвилю мобілізації в Росії. Чому окупанти до неї вдаються та до чого це може призвести? Гість — директор Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Чи призведе до протестів у Росії нова можлива хвиля мобілізації?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Олександр Мусієнко: Російські війська зазнали втрат від початку повномасштабного вторгнення. Не змогли досягти тих цілей, які ставили перед собою. І у зв’язку з цим, звичайно, зараз вони готові до того, аби продовжити мобілізацію, призивати нових людей. Тому що з російського боку ніхто не має намір припиняти війну. А, відповідно, воювати треба кимось. Враховуючи те, що зараз виникає нестача артилерії у російських сил, важкого озброєння, то воювати потрібно ще більше людьми, і тому потрібна їхня більша кількість.

На весну Росія плануватиме наступальні дії

  • Ще не всі мобілізовані, які були від 21 вересня, задіяні.

Деякі з них продовжують навчання і бойове злагодження у своїх частинах, які розташовані на території Білорусі і Росії, де вони проходять такі навчання. І, в принципі, очевидно, Росія має на них плани зі створення ударних угруповань військ десь на весну цього року. Для того, щоб спробувати провести наступальні дії.

У яких є мета — втримати контроль за тими територіями, які вони зараз окупують. Особливо — на півдні, сухопутний коридор до Криму. І спробувати розширити свою військову присутність на всю Донецьку область і всю Луганська. І, можливо, спробувати піти далі, якщо вдасться.

  • Зараз ці війська, які можуть складати від 150 до 200 тисяч, проходять це бойове злагодження, формуються. І можуть бути залучені в більшій кількості якраз ближче до весни.

Читайте також: Бахмут зруйнований на понад 60% — Кириленко


Про можливий спротив населення в Росії

Можна сподіватися на невдоволення самих мобілізованих. Які можуть стати тією революційною масою, тими людьми, яким може набриднути ставлення російського командування до них. Тому що воно далеко не найкраще.

Їх кидають в найгірші місця. Вони дуже часто без підтримки важкого озброєння, без належної підготовки… Командири їх женуть і намагаються таким чином досягати певних цілей. Якщо їм це подобається — бути в такій ролі — то це одне питання. Але, мені здається, десь на весну ці проблеми можуть загостритися.

Ці проблеми почнуть все більше викликати невдоволення в різного роду командирів, польових командирів зокрема. Будуть підіймати голову вагнерівці з Пригожиним на чолі та інші… Якісь настрої будуть, але, мені здається, що ставка, мабуть, має бути в першу чергу на цих мобілізованих, яким може просто набриднути.

Так було і в 1917 році в Росії. Тоді, якби не велика кількість солдатів і матросів Російської імперії, які зазнавали поразок у Першій світовій війні, яким набридло все те, що відбувалося… Якби вони не підтримали революцію, тоді навряд чи вона би вдалася більшовикам.


Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Фото—Чим унікальний український наносупутник, який запускала на орбіту SpaсeX? | Громадське радіоФото—Чим унікальний український наносупутник, який запускала на орбіту SpaсeX? | Громадське радіо

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО