Чи справді на території Києво-Могилянської академії шукають могилу Сагайдачного

Гість — доктор історичних наук, завідувач кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» Максим Яременко. Говоримо про археологічні дослідження, що проводять на території Києво-Могилянської академії, та можливі пошуки могили Петра Конашевича-Сагайдачного. 

Про могилу Сагайдачного

Максим Яременко: Немає певності, що могила Петра Конашевича-Сагайдачного розташовується на території того місця, що залишилось від Богоявленського собору. Немає жодного наукового обґрунтування чи припущення, що вона може бути саме там.

Почнімо з того, що у нас немає стовідсоткової певності, що Сагайдачний взагалі був похований на Подолі. Ми маємо достатньо вірогідні твердження XVII століття, але не того часу, коли жив Сагайдачний, чи часу відразу після його смерті. Ми маємо свідчення трошки пізнішого часу про те, що він був похований на Подолі в братстві. Братством називали цілий комплекс інституцій: і саме братство, і Братський монастир, і школу при Братському монастиреві. Окреслення «братство» дуже неконкретне, бо ми достеменно не знаємо, де розташовувалися будівлі, які належали до його структури. Проблему ускладнює ще й те, що найстарша збережена до нинішнього часу будівля цього архітектурного комплексу — це споруда з часів Петра Могили. Тобто будівля, яка з’явилася через 10-20 років після смерті самого Сагайдачного. 

У часи Сагайдачного, очевидно, комплекс Братського монастиря був дерев’яний. Потім його або знищили, або перебудували. Ми можемо припустити, що, за тогочасною практикою, Сагайдачного могли поховати у церкві. Тобто була практика — помітних людей ховати в церквах. Причому як всередині, так і ззовні, під церковними стінами. Але штука в тому, що ми не знаємо, де був дерев’яний собор Богоявленського монастиря. Є припущення, що гетьмана поховали там, де потім з’явився кам’яний собор, який збудували за підтримки Івана Мазепи. Але цей кам’яний собор, очевидно, був за розмірами більшим за дерев’яну церкву. Отже, ми не знаємо, чи поховали в братстві Сагайдачного у соборі, чи ні.

Навіть якщо припустити, що його поховали при церкві, то ми не знаємо, де вона розташовувалася. Якщо припустити, що вона була там, де пізніше — кам’яний собор, то ми не знаємо, як співвідносилися їхні розміри. А для того, щоб розкопати все і дослідити на території університетського кампусу Києво-Могилянської академії, то треба точно знищити одну чотириповерхову будівлю і, дуже вірогідно, — іншу. Це тільки, щоб відкрити фундаменти. А поховання могло бути не всередині собору, а десь під стінами.

Отже, ніхто із серйозних дослідників не може ставити собі за мету пошук могили Сагайдачного. Навіть якщо застосовувати сучасні методи, наприклад, георадарне дослідження, то ми не знаємо, як було поховано Сагайдачного. Чи це було просто покладення в труні, чи це була якась крипта тощо.

• Тобто, якщо хтось серйозно вважає, що може знайти поховання Сагайдачного, то це означає, що треба знести історичний комплекс Києво-Могилянської академії, який є архітектурною цінністю, і проводити багатолітні серйозні розкопки без будь-якої гарантії на позитивний результат.

Читайте також: 245 років тому за наказом Катерини II російські війська зруйнували Запорізьку Січ

Чи шукають могилу Сагайдачного взагалі

Максим Яременко: Зараз могилянські археологи, археологи з інституту археології та інших інституцій зробили шурф (яму для обстеження ґрунтової підстави й фундаменту — ред.) на території Києво-Могилянської академії для того, щоб зафіксувати положення фундаменту Богоявленського собору. Але оскільки люди почали копати, то пішла чутка, що, очевидно, шукають Сагайдачного. Я кілька разів туди підходив, і ми з археологами жартуємо з цього приводу.

• Ніхто могили Сагайдачного не шукає, проводять серйозне, нормальне, наукове дослідження. Це не виключає, що під час нього можна виявити якісь цікаві речі. Але зараз взагалі не йдеться про розкопки. Розкопки й шурф, коли щось фіксують, — це трошки різні речі.  

Я як історик скажу, що те, що археологи фіксують, не є науковим відкриттям. Те, де знаходяться фундаменти зруйнованого в радянські часи Богоявленського собору, відомо давно. Зараз це роблять для уточнення. Тобто те, що зараз вивчають фрагменти фундаментів — це, по-перше, не археологічні розкопки. По-друге, це не є якесь супернаукове відкриття. Зараз просто ретельніше придивляються до того, що було відомо.

Чи виллється це потім в масштабні розкопки, як зауважено на сайті міської влади, — я не знаю. 

Мені здається, що це підстава для розслідування — хто під час війни (і з якої нагоди) раптом запустив чутку про те, що треба шукати могилу Сагайдачного.

Доля дерев’яного собору при Богоявленському монастирі

Максим Яременко: Ми не знаємо долі дерев’яного собору Богоявленського монастиря. Дерев’яні церкви загалом існували близько 50 років. Далі вони руйнувалися, їх треба було кардинально реставрувати, або будувати щось нове на її місці.

Ми припускаємо, що дерев’яний собор заклали тоді, коли й Богоявленський монастир. Тобто ще тоді, коли жив Сагайдачний. Потім ми знаємо, що було з будівлею, коли почалося будівництво кам’яного собору. Але ми не знаємо, чи це була та сама будівля, що була закладена за часів Сагайдачного, чи та будівля, яку ремонтували, чи та, яку зносили й замінювали.

Ми не знаємо, чи була ця дерев’яна церква на кам’яному фундаменті, чи ні. Тобто я не можу сказати, чи виявлять археологи її сліди.

Читайте та слухайте також подкасти проєкту Громадського радіо з озвучення текстів XVII століття за підтримки Українського культурного фонду «Сагайдачний: 4 століття військової слави» 

Довідка ГР:

Петро Конашевич-Сагайдачний (? — 1622) — український полководець і політичний діяч, православний шляхтич герба Побуг, гетьман українського реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі. Під його командуванням козаки здійснили успішні походи проти султанської Туреччини та Кримського ханства. В Хотинській війні 1620-1621 рр. Сагайдачний очолював сорокатисячне козацьке військо, яке разом із польською армією завдало поразки турецько-татарським силам. Очолював морські походи на швидкісних човнах-«чайках». Був меценатом православних братств і нині канонізований ПЦУ.  Він помер 10 квітня 1622 року у Києві. Похований у Братському Богоявленському монастирі.

Нагадаємо, директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова раніше повідомила, що на території Києво-Могилянської академії проведуть розвідувальні археологічні дослідження з розміщення фундаментів Богоявленського собору Києво-Братського монастиря.

За словами Соловйової, цю пам’ятку у 2022 році занесли до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. А у 2023 році — до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

За однією з гіпотез, під час спорудження мурованого Богоявленського собору поховання гетьмана Петра Сагайдачного було перенесене. За словами Марини Соловйової, археологічне вивчення залишків собору зможе допомогти визначити розташування могили славетного гетьмана.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі