Дати можливість природі відновитися, як у Чорнобильській зоні — еколог про забруднені хімікатами території унаслідок війни

Олексій Василюк: Третина всієї сільськогосподарської землі, 33%, досі залишається в окупації або в зоні активних бойових дій. Сільськогосподарські землі — це не тільки рілля, а й також луки, степи, пасовища, сіножаті. Якщо говоримо про землі, засмічені вибуховими предметами, маємо на увазі усю територію, яка досі окупована, де відбуваються активні бойові дії, та вже звільнену.

Коли кажемо «заміновано», ми не маємо на увазі, що на певній території встановлювали міни. Там можуть бути у землі снаряди, які не вибухнули і їх не видно. Власне мінних полів набагато менше. Коли росіян нарешті ЗСУ виб’ють зі Сходу і Півдня, тамтешні території теж будуть забруднені вибуховими предметами. Відступ супроводжуватиметься бойовими діями, замінуваннями. І, можливо, там на 100 км квадратних буде лише 2 снаряди. Але ми цього напевне не знаємо. Тому ця територія може вважатися умовно замінованою. І це — більше, ніж третина України.

Читайте також: Забруднення ґрунтів через війну — питання національної безпеки — еколог

Хімічне забруднення українських територій

Олексій Василюк: Вибух боєприпасу — це хімічна реакція. Речовини у металевій оболонці реагують між собою. Частина не встигає вступити у реакцію, тож отруйні речовини потраплять у ґрунт.

Згадаймо Другу світову війну. Минули роки, на землях, де були бої, пізніше сіяли, орали. Ніхто не перевіряв і не знає, наскільки наше з вами здоров’я і здоров’я наших батьків підірвано тими забрудненнями. Наприклад, у Франції є «червона зона». Після боїв під Верденом, у Першій світовій, французи вивели цю територію з будь-якого господарського використання, 1200 квадратних кілометрів. Там навіть не можна перебувати й пасти худобу. За останні понад 100 років вони не передумали. Це не значить, що така доля має спіткати усю територію України, де були бойові дії та окупація. Але такі місця, як околиці Мар’їнки, Соледара, Ізюма, Бахмута, будуть забруднені настільки, що використовувати в їжу щось, що там виросло, не можна буде.

Тут є два рішення.

• Розмінування триватиме десятиліттями. На територіях, які не розміновані, буде відновлюватися природа. Прикладом є зона відчуження ЧАЕС. Завдяки лісу, який там виріс за останні 30 років, у Києві влітку більш вологий і прохолодний мікроклімат, ніж навколо. Ця зона виконує екологічні функції.
• Фіторемедіація — вилучення з ґрунту деяких хімречовин, коли ґрунт можна очистити, висаджуючи певну рослину, яка витягує окрему хімічну речовину. Але до цього треба зробити широкомасштабний аналіз.

Читайте та слухайте також: 104 роки недостатньо для відновлення ґрунту після війни — еколог про досвід Франції

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS