Небезпека замінування: як розпізнати небезпечний предмет і що робити?

Україна  — одна із найбільш замінованих країн світу. Ці наслідки війни ми обов’язково подолаємо після перемоги. Проте зараз знання правил безпеки може вберегти наше життя. Як розпізнати міну чи інший вибуховий предмет, де на них можна натрапити, що робити, якщо виявили їх? Про це — у подкасті «Обережно, міни!».

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Олексій Коваленко,

Альона Матвєєва,

Юрій Цикенюк,

Світлана Сліпченкo

Небезпека замінування: як розпізнати небезпечний предмет і що робити?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/09/hr_oberejno_miny_2022_2-new.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/09/hr_oberejno_miny_2022_2-new.mp3
Небезпека замінування: як розпізнати небезпечний предмет і що робити?
0:00
/
0:00

В Україні на територіях, де були російські окупанти або де точаться бої, можна натрапити на різні види мін і саморобних вибухонебезпечних предметів. Зараз підрахувати обсяг робіт і терміни розмінування українських територій дуже складно. Очевидно, що на це можуть піти роки. Тому правила й обізнаність щодо мінної безпеки — це обов’язкові знання для усіх українців. Говорить речниця МВС України Альона Матвєєва:

«За даними ООН Україна є найбільш замінованою державою у світі. Усе почалося з 2014 року. Люди на тимчасово окупованих територіях живуть в оточенні мін. Оцінити ситуацію вповні зараз неможливо, бо щодня є обстріли. Щодо деокупованих територій, можемо лише сказати приблизно, скільки років знадобиться, щоб очистити ту чи іншу область.

Якщо говорити про деокуповану Харківщину, для розмінування критичної інфраструктури там потрібно майже рік. На все інше — у 5-7 разів більше. Однак війна триває, продовжуються обстріли. Тож точних даних щодо потрібного на розмінування часу, кількості територій, що потребують очищення, нема». 


Читайте також: На Донбасі Росія встановлює міни невибіркового типу — британська розвідка


Як розпізнати міну, артилерійський снаряд та інші вибухонебезпечні предмети?

Найчастіше окупанти розставляють міни — протитанкові, мінометні, протипіхотні, а також артилерійські, танкові снаряди та ручні гранати. На тих територіях, де були окупанти, не можна торкатися підозрілих предметів. Не намагайтеся проникнути в покинуту військову техніку і не чіпайте боєприпаси, попереджають рятувальники.

До чого треба бути готовими, та як розпізнати вибухонебезпечний предмет, розповів начальник частини піротехнічних та спецробіт Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС України Юрій Цикенюк:

  • «Артилерійські снаряди мають форму циліндра, завуженого з одного боку. Діаметр: 45-203 мм. Це металевий предмет, сірого кольору, зазвичай. Якщо він часу Другої світової війни, це буде іржавий предмет.
  • Мінометні міни матимуть овальну форму. З одного боку є завуженими, з іншої мають хвостовик.
  • Протитанкові міни — циліндричні. Їхній діаметр — 30 см, висота — 10 см. Зеленого кольору. Мають металевий чи пластиковий корпус зеленого кольору, або коричневий пластмасовий. Бувають безкорпусні.
  • Протипіхотні міни в діаметрі — 8-12 см, висотою до 5 см. Зеленого або коричневого кольору. Верхня частина має гумову накладку.
  • Саморобні пристрої, вони — особливо небезпечні. Їх можуть зробити з будь-чого та замінувати ними будь-який об’єкт.
  • Гранати небезпечні тим, що не вибухнули. На основі них ще ставлять розтяжки й людина може її не помітити, зачепити та підірватися».

Висока ймовірність натрапити на розтяжку в лісі. Вона може бути встановлена і на рівні ніг, і на рівні пояса. Рятувальники попереджають: небезпечними є не тільки ті ліси, в яких жили окупанти, а й у ті, куди могли зайти диверсійно-розвідувальні групи, щоб закласти вибухівку. Тому перед тим, як вирушити будь-куди, варто встановити додаток ДСНС. Наприклад, MineFree («Без мін»). Його розробили, щоб врятувати українців, коли вони наблизяться до вибухівок. У додатку можна переглянути мапу, на якій позначено потенційно небезпечні території, отримати сповіщення у разі наближення до замінованої території; ознайомитися з довідником ДСНС, у якому є фото та опис вибухонебезпечних предметів, а також повідомити про виявлення підозрілих предметів.


Читайте також: Росіяни застосовують міни, що реагують на вібрацію людських кроків


Як поводитися, якщо виявили підозрілий предмет?

  • Не чіпайте його;
  • відійдіть від нього якнайдалі;
  • позначте місце знахідки;
  • зателефонуйте у поліцію — 102 або службу ДСНС — 101;
  • покажіть саперам місце, де виявили предмет.

«Найбільш небезпечними на усіх видах доріг є узбіччя»

Але не тільки ліс є потенційно небезпечною зоною. Робота фермерів під час посівних робіт нас у цьому переконала. В полях можна натрапити на протитанкові міни. Перед тим, як фермери виходять на спеціальній техніці, військово-цивільна адміністрація має подати заявку в ДСНС для перевірки безпечності поля. Говорить Юрій Цикенюк:

«Більшість полів уже перевірили, фермери уже зібрали свій урожай. Але, на жаль, не можемо ми одразу перевірити дуже велику територію. Ще не все до кінця обстежили».

Пересуватися на окупованих та деокупованих територіях бажано асфальтними дорогами та обов’язково тільки тими, які вже перевірили сапери. Грунтові та лісові дороги можуть бути замінованими. Пояснює рятувальник:

«Найбільш небезпечними на усіх видах доріг є узбіччя, бо, на перший погляд, не можна зрозуміти, чи туди щось закопали. У лісі також часто мінують шляхи».

Та й у населених пунктах трапляються «сюрпризи». Після звільнення частини українських територій від окупантів, українці успішно повертаються до своїх домівок. Проте якийсь час людям радять не поспішати, дочекатись, поки пройде повне розмінування територій. Бо звичайні предмети можуть нести небезпеку. Особливо, якщо вони у незвичному місці. Пояснює речниця МВС України Альона Матвєєва:

«Коли приходимо у помешкання, навіть, не власне, розуміємо, що паперовий стаканчик, до прикладу, не може лежати на ліжку. Це може бути розтяжка. Це одна із пасток, коли під непрозору пластянку кладуть гранату. Коли людина підіймає стаканчик, граната випадає, при цьому зривається чека. Так само може бути й на вулиці: картонна коробка на дитячому майданчикові, — що вона там може робити? Коли щось не на своєму місці, не повинне бути саме там, ліпше до такого предмета не наближатися.  

Часто у дитячий м’яч закладають міну. Дитина чи доросла людина може його вдарити та підірватися. Мобільні телефони, які лежать на землі, ліпше не чіпати»

Небезпека може чекати у несподіваних місцях, тому надзвичайно важливо не заходити в будинки, квартири та інші будівлі, де ще не побували сапери. Про випадки, як окупанти мінували предмети побуту на Київщині, розповідає Юрій Цикенюк:

«Багато вибухонебезпечних предметів виявили у Броварському районі. Були вони у Бучі та Ірпені. Росіяни залишали розтяжки на вішалках з одягом. Коли людина знімала свою річ, граната спрацьовувала. У склянки на верхні полиці ставили гранати. У роялях залишали вибухонебезпечні предмети з надією, якщо людина почне грати, станеться вибух».

З огляду на це, усі українці та українки мають пам’ятати основні правила, наголошує речниця МВС України.

Що можна зробити, побачивши вибуховий предмет, до приїзду саперів, розповідає представник ДСНС України:

«Можна скористатися для цього підручними засобами: прив’язати хустинку, пакет, зібрати з каміння невелику гірку. Щоб група саперів по приїзді мала орієнтир. Це потрібно робити не безпосередньо біля предмета, а на безпечній відстані. Можна сфотографувати цей предмет, скинути фото фахівцям».

Якщо у вас є дитина, її теж необхідно навчити правил безпеки, і саме ви маєте бути головним прикладом, додає Альона Матвєєва.

  • У будь-якій незрозумілій ситуації краще перестрахуватися, спеціалісти вас проконсультують і в телефонному режимі, наголошують в МВС.

Небезпечними місцями залишаються і водойми поблизу бойових дій. Важливо не нехтувати знаками заборони. У річку, море чи озеро могли потрапити предмети, що не спрацювали. Людина, яка заходить в воду, може на вибухонебезпечний предмет наступити, бо його не видно. І це може бути що завгодно, каже начальник частини піротехнічних та спецробіт Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС України Юрій Цикенюк.


Читайте також: США нададуть Україні $89 млн на розмінування


Міфи та факти

Паралельно із фізичною війною, Росія веде і гібридну війну. Не обійшли стороною окупанти й тему замінування українських морів. Вже звична тактика — звинуватити у замінуванні Україну — провалилась. Українські та міжнародні фактчекери ці фейки з легкістю спростували. Розповідає керівниця організації «Вокс Чек» Світлана Сліпченко:

«Як повідомляли, зокрема, і в МЗС України ще з 2014 року, коли Росія анексувала Крим, їй вдалося захопити деякі українські міни. І зараз РФ справді може використовувати їх у цій війні. Найімовірніше, фото мін, які поширюють зараз соцмережах, це саме ці міни. 

Насправді міни, які поширювали на фото чи виявляли у морі, нема на балансі ЗСУ.

Для Росії поширення фейків і застосування привласнених мін 8 років тому мін є спробою підірвати довіру до України на міжнародній арені. Пік поширення  цих фейків припав на початок перемовин про вивезення зерна. 

Сьогодні бачимо, що ці повідомлення не дали бажаного для росіян ефекту.  Морські коридори для експорту зерна запрацювали. Світ розуміє, що Україна не провокує продовольчу кризу та готова допомагати у її розв’язанні».   

Попри те, що купальний сезон вже завершився, пам’ятаймо, що мінна небезпека може зберігатися ще якийсь час. А відео, на яких відпочивальники бігали від поліції на пляжах в Одесі, — не смішні. Про це говорить і речниця МВС України Альона Матвєєва:

«Не варто ходити купатися. Пам’ятаємо випадок, коли чоловік підірвався на міні на пляжі Одеси. Наші піротехніки продовжують розмінування водойм і дістають з дна різні снаряди. Деякі вражають. Розмінування ще триває».

Почався грибний сезон. Та в цьому році його варто пропустити. Бо йти в ліс може бути небезпечно, подбайте про себе. Говорить Альона Матвєєва:

«Люди ризикують власним життям, щоб зібрати гриби та погуляти у лісосмузі. Ми та колеги при кожній нагоді наголошуємо не робити цього. Люди підриваються на мінах і стають частиною страшної статистики: 35 цивільних загинули, 116 травмовані.

Закінчиться війна, ми розмінуємо території й тоді можна буде гуляти лісосмугами, збирати гриби та купатися в українських річках, морях й озерах. Зачекайте трохи, усе буде». 

Цікаву фахову думку про збирання грибів та ягід в лісі висловив і «ботанік у кедах», кандидат біологічних наук Олексій Коваленко. За його словами, завжди можна знайти альтернативу:

«Гриби, як харчі, є не найкращим ресурсом. Бо вони погано засвоюються організмом людини через щільні, міцні клітинні оболонки. Усередину нашого організму  потрапляє не так багато поживних речовин, як би того хотілося. 

Тим, хто все ж любить гриби у стравах, можу порадити шукати їх у крамницях, де контролюють якість продукції».

До слова, як каже Олексій Коваленко, якщо в цьому році пропустити сезон збирання грибів, у наступному — їх буде набагато більше.


Пам’ятаймо головне: піротехнічні підрозділи Національної поліції, Національної гвардії та ДСНС щодня, метр за метром, очищують українські землі від мін та інших вибухонебезпечних предметів. Вони — наші герої та рятівники, які успішно виконують своє завдання. А допомогти дуже просто: дотримуйтесь простих правил безпеки та будьте обізнані.  Перемога однозначно буде за нами.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS