«Законопроєкт про мобілізацію мали б підготувати в РНБО» — юрист

29 грудня профільний комітет Верховної Ради отримав на розгляд альтернативний законопроєкт про мобілізацію. Вже першого січня його надали для ознайомлення народним депутатам. Ініціатором цього проєкту є народний депутат з «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.

Альтернативний законопроєкт, зокрема, передбачає демобілізацію військових через 18 місяців служби, а також звільнення строковиків через місяць після набрання законом чинності й відстрочку від мобілізації 12 місяців. Також пропонується надати право на звільнення особам з інвалідністю не лише 1 та 2 груп, а й 3 групи.

Говоримо про це з юристом, громадським активістом, співзасновником та керівником Першого добровольчого мобільного шпиталю (ПДМШ) імені Миколи Пирогова Геннадієм Друзенком.

Негативні зміни у суспільстві у питанні мобілізації

Геннадій Друзенко: У військкомати черги не стоять, це правда. Треба зрозуміти, як так трапилось, що на початку війни стояли черги у військкомати, а за два роки ми втратили будь-яку мотивацію. На фронті збільшилась кількість командирів-недоумків, або ж найкращі вже померли. У британській армії підготовки під час Другої світової війни тривала 22 тижні, а у нас досі триває 5 тижнів. Досі у нас дискутують, коли будуть аптечки для бійців. Волонтери досі забезпечують військових дронами, паливом, джипами, і все це часто ламається. Це величезна проблема: як ми з такого ентузіазму і мотивації менш ніж за два роки провалились в те, що військкомати влаштовують лови на людей на вулицях, чим тільки підливають масла у вогонь? За такими зловленими бійцями треба буде ставити загороджувальні загони? Бо якщо його заштовхують в автобус працівники ТЦК силою, то на фронті за ним має ходити комісар з пістолетом? Тому збільшується на фронті кількість відказників, про що мало говорять. Через це зараз завалені суди відказниками, бо багато хто вважає, що краще вийти з тюрми, бо з могили вийти не можна. 

От в цьому й лежить проблема, а не в юридичному спамі, коли депутати починають змагатися, хто більш демократичний, людинолюбний. Служба у Силах оборони має знову стати престижною, захищеною. До солдата має бути ставлення, як до рядового Раяна, а не за принципом, що українські жінки ще народять. 

Ще жоден законопроєкт не ухвалили, не обговорили в першому читанні, ще немає професійної, серйозної дискусії, але вже економіка пішла в тінь, люди почали звільнятися. У моєму селі, що між Десною і Київським водосховищем, у половині домів світло ввечері не горить, бо люди не хочуть потрапляти на блокпост. Як наша влада через дупу прокомунікувала дуже потрібну річ, яка є питанням виживання України (я не знаю жодного підрозділу, який був би на 100% зараз укомплектований)? Люди зараз біжать, платять, щоб перетнути кордон з ризиком для життя, купують всіма правдами й неправдами довідки, шукають будь-які варіанти, аби не йти в армію. Як так трапилось, що славне українське військо, яке відбило москалів, перетворилось на страх і переляк? Це питання які ми маємо поставити владі: чому так трапилось, як це виправити? 

• Навіть якщо ми наженемо одним чи іншим законопроєктом купу немотивованих бійців на фронт, то ми не можемо воювати, як «Вагнер», тобто поставити загороджувальні загони. А якщо не можемо, то нам треба шукати мотивацію. І оце ключ. Це не про законодавство, це про саму суть відносини влади й суспільства, яке, на жаль, за майже два роки війни кардинально змінилось на гірше.

Читайте також: Євген Дикий: Якщо суспільство саботуватиме мобілізацію, то держава Україна перестане існувати

Хто мав би розробляти альтернативний законопроєкт про мобілізацію

Єлизавета Цареградська: Я не намагаюся сказати, що альтернативний законопроєкт про мобілізацію є хорошим. Я намагаюся пояснити нашій аудиторії, як досвідчені правники бачать консенсус між кількома силами. Тому що є громадськість, військові, юридична сторона, правники. І все це треба звести під спільний знаменник.

Геннадій Друзенко: Для цього у нас є конституційний орган — Рада національної  безпеки і оборони, куди входять як представники силових структур, так і представники економічних і юридичних структур; і міністри, й не міністри. Тобто в уряді у нас немає голови СБУ, немає головнокомандувача, фактично нікого немає, крім міністра оборони й міністра внутрішніх справ. 

• Тому логічно було б, щоб альтернативний законопроєкт про мобілізацію під лідерством Верховного головнокомандувача, тобто президента, підготували в РНБО.

Потім цей акт треба проговорити, прокомунікувати, щоб він не обростав всякими міфами. Щоб люди зрозуміли, чому гіркі ліки — це питання виживання пацієнта, яким є Україна.

Якби альтернативний законопроєкт вніс умовний депутат Костенко з «Голосу», який є полковником «Альфа», який був на фронті, то я б зрозумів, бо людина хоч знає, що таке війна, не з чужих слів. Але яке моральне право вносити такий законопроєкт має чоловік, який не служив в армії? Так, він активний, харизматичний, він, напевно, в мирний час був би хорошим політиком. Але політики, на жаль, по всьому світу такі. І ми не граємось в політику, у нас стоїть питання виживання України. Формальне право виносити законопроєкт він має, а право моральне?

Читайте також: Українці зрозуміли, що наш шлях буде непростим, але віра в перемогу залишається — соціолог

Яким має бути подальший розвиток подій на фронті та у тилу

Геннадій Друзенко: Надалі ми маємо продовжувати воювати, в нас іншого вибору немає. Йдеться про тактику або середньострокову стратегію. Зрозуміло, що в нас немає зараз сил й ресурсів на атаку. А щодо домовленостей з росіянами, то, як казав Бісмарк, договори, підписні з Росією, не варті паперу, який на них витратили. Треба переходити в стратегічну оборону, адже в обороні ти завжди маєш перевагу, навіть при скромніших силах і засобах. При цьому треба симетрично продовжувати атакувати, як ми чудово показали на Чорноморському флоті РФ. Паралельно необхідно кидати всі економічні сили на розвиток, відродження нашого ВПК. Нарешті ми маємо відродити нашу славну ракетну школу, щоб ми могли діставати до веж Кремля. Бо, скільки б ми не били по Бєлгороду, Курську, навіть Севастополю, там ніколи не жили й не житимуть люди, які ухвалюють рішення в Росії. А от якщо нам вдасться зруйнувати хоч одну башту Кремля, то це буде такий ляпас, після якого в Росії можливий політичний землетрус.

Друге питання: треба більше справедливості на фронті. Люди страшно стомились. Я по собі бачу: в ПДМШ ми возимо медиків, добровольців на ротаційній основі. І коли людина може відпочити й повернутись на фронт, то це ідеально працює. Але деякі наші славні бійці вже майже два роки безвилазно на передовій. Кращі бригади намагаються вивезти на відновлення, але фронт починає просідати, як ми не раз спостерігали на Сході, і їх тут же повертають. Тому нам треба закопуватись зараз, бетонуватися. Нам росіяни, до речі, дали хороший урок з «лінією Суровікіна». Окопавшись, забетонувавшись, нам треба всі сили кинути на ресурси. Бо поки що ми критично залежні від наших партнерів, насамперед США. А ніхто не знає, що буде в США після виборів цього року, особливо, якщо в них переможе Трамп. Америка Може розвернутись на 180°, як не раз було в американській історії. 

• Нам треба максимально збільшувати власну самодостатність, бо я не бачу на 2024-й рік підстав для деокупації.

На жаль за 2023-й рік ми трохи більше втратили території, ніж відвоювали. По суті, лінія фронту останній рік стояла. Треба взяти це до уваги, і хочеться звільнити всі наші міста, і останнього діда в останньому селі, як казав президент. Очевидно, треба почекати й набрати сил для цього слушного часу.

Читайте також: Аліна Сарнацька: Чим менше жінок буде залучено до оборони, тим гіршою буде ситуація з правами жінок після війни

Нагадаємо, 25 грудня 2023 року Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби».

Текст проєкту закону наразі недоступний. Але пояснювальна записка зі свого боку містить положення, які пропонує документ. Серед них:

• зниження призовного віку з 27 до 25 років
• надання можливості військовослужбовцям, яких звільнили з полону, додаткової відпустки на 90 днів
• залучення місцевої влади до мобілізації
• уточнення норм «щодо виконання військово-транспортного обовʼязку»
• уточнення обов’язків громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації
• уточнення підстав для відстрочки чи звільнення від призову
• встановлення додаткових обставин для звільнення чи відстрочки військовозобов’язаних від призову
• виключення з переліку висновків ВЛК висновку про обмежену придатність до військової служби
• виключення строкової військової служби – як виду військової служби та звільнення зі служби у запас військових строкової військової служби
• запровадження для всіх громадян базової загальновійськової підготовки до трьох місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах
• запровадження базової військової служби за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку
• встановлення обмеження прав громадян, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби
• надання повноважень Національній поліції щодо участі у заходах мобілізації

Також питання мобілізації 26 грудня прокоментував Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. За його словами, військове командування України не робило запиту на мобілізацію саме певної кількості людей.  Командування продовжує виконувати функцію захисту своєї держави, відповідно формує свої запити. Йдеться про запити на боєприпаси, зброю і людський ресурс.

Нагадаємо, під час підсумкової пресконференції за 2023 рік президент Володимир Зеленський сказав, що військове керівництво України на Ставці звернулося з пропозицією мобілізувати додатково близько 500 тисяч людей.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі