Міжнародний суд ООН
Гостя — експрокурорка Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора, адвокатка й аналітикиня Української правової консультативної групи Аліна Павлюк.
Аліна Павлюк: Останній рік активно уряд України на міжнародних майданчиках просуває ідею створення окремого трибуналу і фокусується саме на злочині агресії. Різні держави пропрацьовують варіанти цього механізму, чому це так робиться, тому що самостійно Україна не має змоги прийняти таке рішення. Бо тоді такий трибунал не буде мати юрисдикції.
Головне питання тут, що юрисдикція для переслідування злочину агресії буде з підтримкою більшості держав світу. Тобто умовно, якщо ми там спрогнозуємо можливе голосування резолюції Генасамблеї ООН, то це має бути абсолютна більшість. Питання в складності, в підтримці, в мандаті такого механізму.
Є також посил на підтримку ширшого мандату такого механізму, який буде включати поряд зі злочинами агресії й інші найтяжчі міжнародні злочини: воєнні злочини, злочини проти людяності, і злочин геноциду.
Читайте також: Влада Росії не готова до закінчення війни, а суспільство — до її продовження — доктор соціологічних наук
Якщо ми будемо інтегрувати цей трибунал в систему правосуддя України, то ми нікуди не дінемося без змін до законодавства. В першу чергу, до Конституції України, звичайно. І, крім того, тут велике питання з приводу які і матеріальної частини процесу, так і самого процесу, як він буде відбуватися. І внесення змін до кримінально-процесуального кодексу, або прийняття спеціального законодавства, яке буде регулювати діяльність цього процесу.
Звичайно, це необхідні кроки, які мають бути вирішені. Але вони будуть вирішуватися як вже реакція на створення такого суду. Тобто буде якийсь міжнародний договір, який буде його засновувати, і якщо дійсно долучається національний елемент, або вводиться така інстанція в структуру національної системи правосуддя, то без змін до законодавства ми нікуди не дінемось.
Головне питання — скільки держав його підтримують, скільки умовно долучаться до вкладення договору, або визнають юрисдикцію діяльності такої інстанції, ну і, відповідно, якою буде архітектура цього новоствореного органу.
Читайте також: Як Росія роздмухує істерію з повістками в українських пабліках?
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS