facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Влада Росії не готова до закінчення війни, а суспільство — до її продовження — доктор соціологічних наук

Інтерв'ю

Про результати опитування росіян говоримо з представником групи дослідників, доктором соціологічних наук Олександром Шульгою. Гість — доктор соціологічних наук Олександр Шульга.

Влада Росії не готова до закінчення війни, а суспільство — до її продовження — доктор соціологічних наук
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Інститут конфліктології та аналізу Росії провів черговий, березневий, моніторинг російського суспільства під назвою «Дзеркало Росії». Як показують результати дослідження, серед інших негараздів, що турбують росіян, на перше місце виходять економічні проблеми. Також вони вважають людські втрати РФ вже максимально допустимими.

Олександр Шульга: Ми почали наше дослідження в грудні 2022 року. І це вже четверта хвиля, березнева, яку ми тільки завершили. Оскільки це моніторингове дослідження, там є постійні блоки питань, змінні модулі і ситуаційні. В постійному блоці питань є питання щодо найбільш актуальних проблем для росіян.

  • Ми не фінансуємося державою, є незалежною організацією. Кожне наше дослідження робиться на громадських засадах і своїм коштом фактично.

Читайте також: Зміна риторики пропагандистів РФ — хороший «дзвіночок» для нас — Романюк


Економічні проблеми росіян

Поряд з так званою «СВО», тобто війною, на перший план все більше виходять саме економічні проблеми, або більш точно — низькі зарплати і пенсії, які не встигають за підвищенням цін, інфляційними процесами, які відбуваються в російській економіці зрозуміло з яких причин: війна, санкції та інші процеси, які були ще до повномасштабної війни, але почалися з 2014 року.

Це дуже значима тенденція.

  • Збільшується ця кількість людей, які кажуть, що найбільш актуальною проблемою є їхні низькі зарплати. На уточнююче питання, як їхні спроможності купувати товари та послуги змінилися за останній рік, більшість відповіла, що знизилися суттєво або помітно.

Вибірка у нас — 1600, саме така вибірка використовується російськими соціологами всі ці роки.

Для України більш традиційною вибіркою є 2000-2400.

Питання: «Скільки ще має тривати війна?»

Із грудня по березень зросла дуже помітно кількість тих, хто вважає, що ці граничні часові рамки війни мають бути не більше одного місяця. З 20% до 29% (збільшилися останні дані).

Так само різко зменшилася кількість тих, хто відповідали, що «не повинно бути часових рамок», «війна має тривати, поки Росія не переможе». З 48% у грудні зараз це 15%. Дуже різко знизилася готовність росіян сприймати безстроковість цієї війни. Загалом вони хочуть конкретики, а ще краще, щоб це швидше закінчилося, ніж, наприклад, рік чи кілька років».

Також стабільною є цифра: від 63% до 73% росіян кажуть, що вони позитивно поставилися б, якби війна закінчилася вже завтра. При цьому більшість респондентів не вважає, що Росія досягла всіх цілей.

48% вважають, що Росія досягла часткових цілей, і лише 4% вважають, що вона досягла всіх цілей.


Читайте також: Дружина окупанта радісно розповіла, як її чоловік вбиває людей неподалік Кремінної — перехоплення ГУР


Про мобілізованих та загиблих серед знайомих

Війна стосується вже все більшої частки росіян. Коли ми запитали: «Чи вірите ви в те, що офіційні втрати Росії є реальними, їх занижують чи завищують?», то 59% відповіли, що їх занижують (або суттєво, або значно). Росіяни вже на власному досвіді мають знайомих або близьких, хто мобілізувався.

Якщо ми подивимось російську пропаганду, то, грубо кажучи, втрат немає. З усім тим, величезна кількість росіян, які мають знайомих, близьких, тобто залучені вже в цю війну, приводить до того, що, щоб не говорили по російському телебаченню, все одно в кожного респондента є знайомі, близькі, багато їх, і більшість відповідають, що вже мають таких знайомих, сусідів, колег, друзів, які вже мобілізовані.

  • 68% мають когось, кого з лютого 2022 року мобілізували на цю війну. А 44% зараз вже відповідають, що мають когось, хто вже загинув на цій війні.

Ця цифра постійно зростає від дослідження до дослідження. Наприклад, в грудні 2022 було таких 29%, і з кожною хвилею ця частка зростає.

  • Більшість респондентів (56%) вважають, що нинішні втрати вже є максимально допустимими. Видно, що російська еліта, російська влада не готові до закінчення війни. А російське суспільство, яке є кров’ю та плоттю цієї війни, воно якраз не дуже готове до продовження.

Зараз 62% не підтримують рішення про 2-гу хвилю часткової мобілізації. А якщо російська еліта хоче продовжувати війну, то без цієї мобілізації, очевидно, вона не може обійтися.


Читайте також: Як Росія роздмухує істерію з повістками в українських пабліках?


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

Фото—Росіянам не важлива якість фейків, їм важлива їхня вірусність — аналітик VoxCheck | Громадське радіоФото—Росіянам не важлива якість фейків, їм важлива їхня вірусність — аналітик VoxCheck | Громадське радіо

 

 

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Сприйняття жінок-військових в Україні: між повагою та непорозумінням

Сприйняття жінок-військових в Україні: між повагою та непорозумінням

«Тисяча Зеленського»: ефективніше використання допомоги могло б збільшити її в рази

«Тисяча Зеленського»: ефективніше використання допомоги могло б збільшити її в рази

Яку дитячу книжку обрати малечі на Миколая: поради від редакторки «БараБуки»

Яку дитячу книжку обрати малечі на Миколая: поради від редакторки «БараБуки»