«Господарем у Криму є Україна» — голова Кримськотатарського ресурсного центру

Ескендер Барієв: Великою проблемою на території тимчасово окупованого Криму є «мобілізація». Ми розпочали інформкампанію «Могилізація»:

• інформуємо про те, що не треба брати участь у злочинах російських окупантів проти українського народу;
• розповідаємо, як уникнути «мобілізації», що робити, якщо вас забрали служити у росармію;
• попереджаємо про відповідальність організаторів «мобілізації» про участь у злочині проти людяності (злочин не має строку давності), складаємо їхні списки, які передаємо у правоохоронні органи України.

Слухайте також: Чому національно-територіальна автономія кримськотатарського народу у складі України є нагальною зараз?

«Повернення історичної справедливості — важливий крок деокупації Криму»

Ескендер Барієв: Ми постійно моніторимо злочини росіян на території окупованого Криму проти корінного народу. Кожен злочин щодо кожного представника корінного народу — порушення колективних прав цілого народу. Тому ми говорили, що треба визнавати депортацію 1944 року актом геноциду.

Слухайте також: Для чого у Кримськотатарському ресурсному центрі створили класифікатор рівня колабораціонізму?

Зараз ми працюємо над тим, щоб у деокупованому Криму не залишилися радянські назви населених пунктів. З депортацією кримськотатарського народу та ліквідацією Кримської АРСР на півострові змінили 1444 назви сіл, селищ та міст. Маємо необхідні інструменти, щоб повернути історичні назви, відтак відновити справедливість:

• закон про декомунізацію;
• закон про корінні народи України;
• закон про відновлення прав депортованих за національною ознакою.

Плануємо із січня активно проводити таку інформкампанію. Це важливий крок для деокупації Криму. Якщо повернути історичні назви, то уся світова картографія зважатиме на ухвалене Україною рішення. Нам важливо демонструвати і мешканцям Криму, і окупантам, хто є господарем на півострові. Господарем у Криму є Україна.

Кожна рідна назва населеного пункту у Криму має свою історію, легенду. Йдеться й про кримськотатарські, грецькі, німецькі назви, різні історичні періоди. Це важливо надалі і для рекреаційного розвитку півострова: море, гори, степ.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS