Інна Совсун: Вливання грошей в «АллатРу» пов'язане з розумінням росіян про неминучу заборону УПЦ (МП)
Про діяльність «АллатРи» та руйнівний вплив різного роду релігійних організацій та сект говоримо з народною депутаткою від партії «Голос» Інною Совсун.
2 листопада Міністерство внутрішніх справ повідомило, що працівники Нацполіції та Служби безпеки України провели 74 обшуки та заблоковували 20 осередків організації «АллатРа», яка, за версією слідчих, діяла в проросійських інтересах.
Як йдеться у повідомленні, учасники угруповання публічно пропагували ідеї створення «союзу слов’янських народів», «миру за будь-яку ціну» та інші прокремлівські наративи. Нині триває розслідування щодо встановлення всіх активних учасників організації, кількість яких, за попередніми даними, може сягати близько п’ятдесяти осіб.
Говоримо про це з народною депутаткою від партії «Голос» Інною Совсун.
Коротко про «АллатРу»
Інна Совсун: СБУ проводить розслідування діяльності «АллатРи» з 2021 року. Також я знаю це, бо до мене зверталися різні люди, чиї близькі, кохані, друзі втрапили туди. Це, до слова, не ті, хто втрапив в організацію, але вони теж писали звернення до поліції про шахрайство, обман щодо «АллатРи» ще два-чотири роки тому.
- Медійні повідомлення щодо проросійського характеру цієї організації були ще у 2016-2017 рр. Тому я втішена минулотижневими обшуками, які спільно провели Служба безпеки й Нацполіція, але мені дуже прикро, що це трапилося лиш зараз.
Для мене очевидно, що організація отримала нові гроші, тому що навіть сьогодні, проїхавшись по Києву (Обухівською трасою), я знову бачу великі плакати цієї організації. Вони, правда, зараз називаються не «АллатРа», а діють під брендом «Благотворче суспільство». Але це ті самі люди, їхні плакати висять, і, вочевидь, за це хтось дуже добре платить. Тому добре, що зараз цим почали займатися, але прикро, що не зробили цього раніше.
Читайте також: «Поняття «секта» у світі не існує — це елемент російської пропаганди» — Ігор Козловський
Проросійськість «АллатРи»
Інна Совсун: Політичні погляди, які нав’язує «АллатРа», є однією зі складових її діяльності. Власне, через це Служба безпеки й проводить розслідування організації. А погляди там досить, вочевидь, проросійські. Вони, звичайно, не говорять напряму про те, що Росія нам друг, тому що це, мабуть, не працювало б сьогодні. Але вони кажуть про православну, слов’янську єдність, про те, що світ, який захопили рептилоїди, може порятувати тільки одна людина — видатний лідер, якого в книгах «АллатРа» називає Номо. Біографія цього лідера збігається з біографією Путіна. Тобто ці речі вказують на те, на чий бік працює організація.
Навіть зараз борди, які вони розвішали в Києві, не говорять про те, що треба дружити з Росією, а кажуть про світ без війни. Ми розуміємо, чия це риторика, і хто та чому це пропагує. Мало того, я знаю, що люди з україномовних родин, які потрапляли в цю організацію, поступово переходили на російську у своєму спілкуванні. Тому у мене немає сумнівів щодо проросійського характеру «АллатРи».
У мене також немає сумнівів, що впродовж останнього року ця організація отримала велике додаткове фінансування. Я це бачу за кількістю реклам в публічному просторі, за розкрученістю каналів в соцмережах. У них півмільйона підписників на YouTube. Тобто це все коштує дуже багато грошей.
- За це хтось заплатив, і в «АллатРи», вочевидь, проросійські погляди. Якщо це не профінансувала ФСБ напряму, я буду дуже здивована, зважаючи на наведені фактори.
Чи пов’язана діяльність «АллатРи» із забороною УПЦ (МП)
Валентина Троян: В Україні хочуть заборонити російську церкву. Чи може це збільшити створення таких штучних релігійних організацій з боку Росії на території України, щоб якось чинити вплив? Тому що РПЦ (УПЦ (МП) — ред.) втрачає своїх прихильників.
Інна Совсун: У мене є версія, що нове вливання грошей в «АллатРу», пов’язане з розумінням росіян, що рано чи пізно Україна дійде до заборони РПЦ (УПЦ (МП) — ред.). Можливо, вони саме тому активізували інші канали впливу. Знову ж таки, це припущення, але мені видається, що це одне з ймовірних пояснень.
- Я думаю, що для нас це сигнал того, що Росія не полишає намагань впливати на українське суспільство зсередини й буде це робити всіма можливими способами.
Читайте також: Рада зробила перший крок для заборони УПЦ МП
Як діяти з людьми, які втрапили до небезпечних релігійних організацій
Інна Совсун: Всі мають зрозуміти, що потрапляння до подібного роду релігійних організацій може трапитися з будь-ким. Не варто думати, що це відбувається лиш з якимись маргіналами. Тому треба бути уважними й поінформованими.
Коли людина починає згадувати у розмовах якусь організацію, то треба перевірити цю структуру, подивитися, спробувати розпитати чи дитину, чи кохану людину, що їх приваблює в ній. Але сприймати це серйозно.
- І якщо ви бачите, що людина потрапляє під вплив таких організацій, то треба в тому числі звертатися до фахівців, які підкажуть, як краще тут реагувати.
Я не буду давати поради щодо психологічного реагування, бо це не є моєю сферою компетенцій. Тому я б рекомендувала в кожному конкретному випадку завжди звертатися до фахівців. Я як депутатка вбачаю свою роль в тому, щоб просто поширити інформацію про небезпеку цієї організації, звернутися до правоохоронців. Цю частину роботи я зробила, а от на персональному рівні я дуже рекомендую звертатися до професіоналів, аби змогти правильно відреагувати.
Як йдеться на сайті «АллатРи», їхня організація — це «об’єднання ініціативних, чесних та доброзичливих людей із понад 180 країн світу, які прагнуть застосувати свої найкращі якості на благо суспільства».
Як зазначив у коментарі «Суспільному» релігієзнавець Олександр Саган, організація не є релігійною й не позиціює себе, як таку. Проте, Саган говорить, що «АллатРа» не є і сектою, адже секта передбачає власне віровчення, чого у руху, на його думку, немає.
Нагадаємо, у 2020 році тіла сімох людей виявили в братській могилі в контрольованому релігійною сектою районі, який населяють корінні мешканці Панами.
А у 2018 році в Японії стратили засновника і лідера екстремістської релігійної секти «Аум Сінрікьо» Секо Асахару.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту