Аеропорт у Хартумі. Фото: Maxar
Ігор Семиволос: До 2019 року Суданом правив президент Омар аль-Башир. У 2019 році відбувся військовий переворот, який реалізовувався військовими, але, по суті, був народним повстанням проти президента. Тоді в Хартумі на вулиці вийшло чимало людей. Після цього повстання відбувся переговорний процес, в результаті якого був сформований перехідний уряд. Передбачалося, що цей уряд приведе країну до нового демократичного цивільного уряду.
Ключова проблема виникла в тому, що політичні процеси продовжувалися. Залишалося чимало незадоволених груп, економічна нестабільність зростала. У жовтні 2021 року армія в черговий раз здійснила переворот, відсторонила прем’єр-міністра та скасувала свою частину, як домовляюча сторона, попередні домовленості про розподіл влади. У грудні 2022 року військові та цивільні під тиском ООН і інших міжнародних організацій Саудівської Аравії, Єгипту та США підписали нову рамкову угоду про відновлення цього політичного процесу та переходу до демократичних змін. Це передісторія заворушень, які відбуваються зараз.
Є два ключових гравці:
Кожний із гравців бачить себе на перших ролях у політичному процесі Судану та хоче отримати максимальний приз. Використовуючи свої позиції, вони почали торгувати інтересами та можливостями. Кожен із них вів зовнішні переговори, і тепер спирається на зовнішні сили.
Слухайте також: Що відомо про сутички в Судані: з’явилися знімки спаленого українського лайнера в аеропорту Хартума
Ігор Семиволос: Сили швидкого реагування — проєкт, який створено у 2013 році. Створений спільно з суданським Розслідувальним бюро, Національною службою розвідки та безпеки, а кістяк — збройні формування, які були створені у відповідь на дії повстанців у Дарфурі. Сили швидкого реагування, за своєю природою, парамілітарні утворення. Сьогодні вони вже набули форм військової організованої сили, але природу, як кажуть, не обманеш. Від самого початку ці сили характеризувалися високим рівнем насилля стосовно опонентів.
Контроль за Хартумом — ключова битва. Станом на зараз там поки що зберігається паритет. Війна на вулицях міста триває. Армія атакує. За нею залишився військово-повітряний флот. Вони доволі успішно завдають удари з повітря. Якщо так буде продовжуватися далі, скоріш за все контроль буде за армією.
Ігор Семиволос: Судан — країна маргінальна з точку зору впливу на політичні процеси, які відбуваються в регіоні. Скоріш на Судан впливають, ніж він. Але він займає дуже важливу географічну позицію. А ще корисні копалини, Червоне море. Багато чого, що приваблює багатьох зовнішніх гравців. Тому вони (зовнішні гравці) уважно стежать за тим, що відбувається в самому Судані.
Читайте також: Війна та мир у Південному Судані: причини та прогнози (ВІДЕО)
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS