Анастасія Багаліка
Кожен українець в окупації — умовний партизан — координатор руху «Жовта стрічка»
Про роботу «Жовтої стрічки», громадянського руху спротиву в окупованому Криму, говорили з її координатором Іваном (прізвище не називаємо з міркувань безпеки).
Ведучі1
Гості1
Іван: Зустріч координаторів «Жовтої стрічки» відбулася учора (22.07. 2023 р. — ред.) у Криму. У нас уже був досвід проведення таємних зборів. Наприклад, торік 18 травня ми в трьох різних місцях провели таємний збір активістів на День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Це був перший досвід. Ми комунікували з кожним активістом окремо. Намагалися розподілити їх по різних локаціях, не оголошуючи про це публічно, щоб ФСБ не перекривало площі, щоб поліцаї там не ходили.
Щоб усе було максимально безпечно, комунікували з координаторами через месенджер Threema, де не треба номер телефону або якусь реєстрацію, а достатньо лише безпекового коду. Або ж тримали зв’язок через Kryptos чи Signal, якщо є координатор, якого ти знаєш. І цей досвід ми застосували до цих зборів. Зустрілися з десятком дуже активних людей у Криму.
Читайте також: В окупованому Криму почав діяти новий рух опору окупантам
Багатьох побачили вперше, бо за рік роботи ми лише переписувалися. Це сміливі обличчя, звичайні люди, супергерої. Дуже багато нових акцій придумали на наступні місяці, особливо на 24 серпня. Плануємо трошки пошуміти у Криму. Обговорювали оновлення чат-бота «Разом».
У нас є активна частина користувачів, які нам щоденно надсилають повідомлення, отримують завдання тощо — понад 3,5 тис. людей. Вони фіксують воєнні злочини росіян, пересування озброєння і техніки ворога, друкують плакати та шиють українські прапори для майбутніх акцій та зустрічі ЗСУ на півострові.
Працювати в Донецьку чи Луганську — це нереально майже. Це залякані люди, репресовані, 90% виїхали звідти. Ті, хто залишився, нікому не довіряють вони надзвичайно обережні. Але на фоні успіхів звільнення Херсона, сміливих акцій населення люди у Донецьку та Луганській області поступово потеплішали до нас і більш активно приєднуються до нас.
- Коли я з колегою запускав у Криму цю кампанію, ми нічого не очікували. Коли у серпні були перші удари БПЛА по штабу ВМФ Росії у Севастополі, у нас сотня активістів з’явилося. У жовтні кілька прольотів Кримського мосту упали — у нас з’явилося ще 500.
У русі є люди віком 18-19 років. Коли окупували півострів, їм було по 10-11 років. Вони діти, аполітичні. За 9 років стали дуже проукраїнськими та спілкуються вільно українською мовою. Це просто феномен, парадокс, але, напевно, так і мало бути.
- У нас є люди, які працюють в окупаційній владі Криму. І вони мені періодично надсилають документи, які отримали з Москви. Івони мені не заїкаються ні за амністію, ні щось інше.
Читайте також: У Мелітополі рух опору посилюється — мер
«Жовті оголошення» — більш доступний та безпечний метод впливу
Іван: Стараємося взагалі з усіма координаторами руху опору створювати нові більш доступні та безпечні методи спротиву. Зараз ввели «жовті оголошення»: заголовок російською і великими літерами «Продаю», «Купую» тощо, щоб привернути увагу. А далі маленьким шрифтом щось більш патріотичне. Наприклад, «продам інформацію про пересування росіян на території Криму» або «куплю 5 тис. газет для подальшого спалювання», «орендую гараж для створення підпільної поліграфії».
Ідея у тому, щоб «жовтих оголошень» було багато на стовпах, дошках оголошень біля будинків. Коли воно буде все жовте і ти розумієш, що є вже тисячі оголошень у Криму, сотні у Мелітополі. Це такі маленькі елементи спротиву. Відгук від нашої аудиторії, активістів — дуже позитивним. Комусь це дуже легко робити. Хтось вдома з сім’єю може сісти ввечері вирізати прямокутники, власноруч написати «куплю-продам відпочинок в Криму» замалювати хайлайтером жовтим, щоб воно кидалося одразу в очі, і піти розклеїти в себе в під’їзді. Хтось це зауважить, у когось це викличе усмішку, гарний настрій. Це даруватиме людям надію, що деокупація скоро настане, потрібно триматися і допомагати збройним силам чинити спротив, щоб прискорити перемогу.
- На тимчасово окупованій території Херсонської області триває активне полювання на наших активістів. Там на кожен наш матеріал реагує окупаційна влада, не оминає увагою навіть Telegram-канали на 5 людей.
Росіяни дуже бояться всього такого і вони називають нас «терористами», «екстремістами». Затримують, активно полюють. У Мелітополі надзвичайно складно працювати нашим людям.
Кожен українець, кожна українка в окупації є умовним партизаном/партизанкою, хтось чинить спротив з нами, хтось зі «Злою Мавкою» жіночим рухом спротиву, хтось — в інших партизанських таких загонах. Усі знають, що українці передають інформацію про росіян ЗСУ.
Читайте та дивіться також: Рух «Жовта Стрічка» запускає нову безстрокову акцію «Пали російське» (ВІДЕО)
Довідка ГР: «Жовта стрічка» — рух громадського спротиву на тимчасово окупованих територіях України, створений у квітні 2022 року після російського військового вторгнення. Метою руху є інформаційний опір російським окупантам. Учасники руху анонімно вивішували та малювали українську символіку і жовті стрічки на знак спротиву окупантам. Окрім цього вони роблять і інші речі.
Нагадаємо, «Жовта стрічка» працювала як і в окупації, так і на підконтрольній території. Активісти цього руху розвішували жовті стрічки, малювали та розвішували патріотичні плакати з лозунгами, малювали літеру «ї», надписи «ЗСУ йдуть», «ЗСУ близько», щоб це максимально надихало.
«Жовта стрічка» створювала безпекові інструкції, зокрема і з кібергігієни: які VPN використовувати, які часто і в яких випадках. Як оплачувати проїзд у місцевому транспорті, щоб потім він не вивів окупантів до дому активістів. Які місця обирати для стрічок, постерів, графіті тощо.
Торік у жовтні активісти руху опору поширили нові проукраїнські листівки у кримських містах. Напередодні у Головному управлінні розвідки Міноборони заявили, що рух опору на тимчасово окупованих територіях України лише посилюватиметься.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
