Меддопомогу на прифронтових та звільнених територіях майже виключно взяли на себе медики-волонтери — Владислава Романюк
Про волонтерів-медиків у зонах бойових дій і деокупованих територіях говорили з Владиславою Романюк, лікаркою-гастроентерологинею, керівницею україно-ізраїльської медико-волонтерської місії FRIDA UKRAINE.
Владислава Романюк: Ми — команда ізраїльських та українських медичних волонтерів, які допомагають українцям, постраждалим від війни. У нашій волонтерській місії наразі близько 300 лікарів-волонетрів з усієї України. Ми їздимо на деокуповані території. Туди, де ми найбільше потрібні. На Донеччину, наприклад, ми їздимо мінімум 1-2 рази на місяць. Бахмут, Святогірськ, Лиман. Прифронтові міста, в яких зараз є населення, але, на жаль, немає медицини, потребують нашої допомоги. Зазвичай ми їздимо на вихідних, бо маємо свої роботи. Серед нас є фахівці різного напрямку: як базові спеціальності, так і вузькі.
Як відбуваються прийоми?
Владислава Романюк: Ми приїжджаємо на місце прийому. Зазвичай це щось типу бомбосховища. Бо в Бахмуті, наприклад, люди не ходять по вулицях. Вони майже завжди сидять в бомбосховищах. Там є діти, які фактично 8 місяців не виходили на вулицю. Наш прийом проходить саме там. По-перше, це безпека лікарів і пацієнтів. Ну, і тільки в тих умовах можна працювати на Донеччині.
Якщо говорити про Харківську область, то ми шукаємо приміщення незруйнованої амбулаторії, школи чи Сільради, наприклад. Ми приймаємо там, де зручно та безпечно. Прийом — це не лише консультація. Це комплексний підхід. Дослідження, аналізи, видача медичних препаратів на повний курс лікування.
- У деяких регіонах, на жаль, медицини немає зовсім. У Сіверську та Святогірську ми були першими лікарями, які говорили з пацієнтами вперше за 9 місяців.
Ми допомагаємо всім. Маємо дуже потужну педіатричну команду. Ми впевнені, що право дитини на здоров’я та профілактику має дотримуватися обов’язково. У всі часи. Тому педіатри — дуже важливі в нашій команді. Багато зустрічаємось із проблемою того, що діти не мають щеплень. У Лимані, наприклад, діти не щеплені. Немає де взяти вакцини, немає лікарів, щоб вакцинування провести. Ми прийняли рішення, що наступного разу обов’язково зробимо так, щоб у нас були з собою і вакцини, і вакцинальні медсестри та медбрати.
- Фактично щоразу ми зустрічаємось зі станами, які потребують швидкої госпіталізації. Ми завжди їздимо зі своєю машиною швидкої допомоги, яка везе термінового пацієнта до найближчої лікарні. Іноді це місцеві мешканці, іноді військові.
Читайте також: Що заважає евакуювати дітей з прифронтових місцевостей?
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS