NASA, супутники і космічні проєкти: куди варто рухатись Україні?

Гість — експерт-аналітик з питань космічної діяльності, ексрадник голови Державної космічної агенції Андрій Колесник.

Андрій Колесник: У нас з NASA дуже давня історія відносин, вона мала злети і падіння. Найбільш яскраві спогади — це 90-ті роки, коли в нас існувала перша рамкова угода між двома державами. І саме під час цієї рамкової угоди відбувся політ першого та єдиного нашого українського астронавта — Леоніда Каденюка, який зараз вже покійний, на жаль. Тоді почалися й інші багатообіцяючі проєкти, які, на жаль, потім пішли нанівець через зміну стратегічного курсу нашої держави.

Друга хвиля відносин вже була у 2009 році, коли була підписана друга рамкова угода США та України, і яка закінчила свою дію в 2019 році. Протягом цих 10 років у нас взагалі жодного спільного проєкту не було. І, на жаль, після цього українська сторона не вважала особливо необхідним розвивати відносини з США. Але в листопаді 2020 року тодішній голова космічного агентства підписав домовленості Артеміди, за якими стояли США, і в нас з’явився шанс знову поновити нормальні стосунки, розвивати їх у бік поглиблення.

Читайте також інтерв’ю з Леонідом Каденюком:«Ми навіть не підозрюємо, як багато на Землі космічних технологій»

Про супутники, Starlink та космічну розвідку

• Мені здається, що ми в цій практичній площині маємо йти в партнерство з ЄС.

Оскільки в ЄС наразі вже декілька років як дуже серйозно підходять до цієї проблеми. У них були окремі програми, до яких ми приєдналися і добре з ними співпрацюємо. Це і супутниковий зв’язок, супутникова навігація системи «Галілео», це також використання даних з космосу в рамках програми Sentinel. Ми в цьому компоненті ближчі до ЄС.

Тим паче, з весни 2021 ЄС вирішив створити власну агенцію для реалізації космічних програм ЄС зі штаб-квартирою у Празі. Плюс об’єднав ці свої активні компоненти в єдину космічну програму, розширив її на інші компоненти у галузі безпечного супутникового зв’язку. Отут в нас є шпариночка, куди ми можемо пролізти. Оскільки окремі технології українських розробників можуть якимось чином враховуватись європейцями при розробці своїх програм. Але для цього ми маємо заявити, що космос є одним з основних напрямків, де Україна може мати додану вартість.

• Штати далеко розвинулись саме в дослідженні і засвоєнні дальнього космосу, а ЄС останні десятиліття прагне використовувати космос для «потреб народного господарства».

Читайте також: У космосі згорів ще один російський військовий супутник

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS