Фото: Українське фото
Вікторія Олійник: Чому ми моніторимо саме діяльність комітетів? Тому що це один з основних етапів створення фінального закону, який голосується у сесійній залі. Саме там вносяться правки, погоджується фінальний текст. Тому дуже важливо, щоб робота в комітетах була прозорою та відкритою.
Що ми оцінюємо? Насамперед — наповненість сайту. Наприклад, чи можна знайти інформацію про кожне засідання. Чи є протоколи, стенограми, аудіо, відео. Це потрібно громадянам, аби зрозуміти як голосував той чи інший депутат та які пропозиції висловлював. Це дуже важливо. Особливо, під час воєнного стану.
Вікторія Олійник: Ми вже тричі проводили такий моніторинг. Можемо сказати, що комітети мають певні зміни: як позитивні, так і негативні. Днями ми мали пресподію, де презентували ці результати депутатам.
Вони розповідали нам, що деякі комітети взагалі закриті від участі й звітності. Наприклад, ті, які стосуються національної оборони та безпеки. Такі засідання навіть проходять в ізольованих і закритих приміщеннях. Там немає ніяких записів. Такі безпекові фактори ми, звісно, враховуємо. Тому в наших рейтингах не беруть участі дві інституції: Комітет з національної безпеки та оборони, Комітет з питань правоохоронної діяльності. Через безпекові ризики. Усі інші комітети в рейтингах є.
Наприклад, найзакритішим комітетом є Комітет з питань свободи слова. Це вже не вперше. Минулого моніторингу він теж був на першому місці антирейтингу. До речі, цей комітет очолює Нестор Шуфрич. Такий результат — парадокс нашої сучасної законотворчої системи. Комітет, який має працювати найбільш відкрито, підтримувати ЗМІ та показувати приклад, є найзакритішими. В нашому антирейтингу також є Комітет регламенту. Він має слідкувати за діяльністю депутатів, дотримуванням правил, етики. Тут також питання: «Чому так?».
Важливо, щоб комітети мали відеотрансляції, аудіо та стенограми засідань, аби будь-яка людина могла подивитися та ознайомитися з питаннями, які обговорюють. Ми маємо на це право. Також важливо, щоб комітети мали сторінки в соцмережах. Це потрібно для комунікації з громадянами. Сайти їхні виглядають застаріло та бюрократично, мають складну систему пошуку.
Читайте також: Особисті зв’язки чи закритість, зумовлена війною: як змінився доступ до публічної інформації на Луганщині після 24 лютого?
Вікторія Олійник: Звісно, є і позитивні приклади. Маємо два комітети, у яких — найвищий бал за результатами нашого моніторингу. Вони виконують усі вимоги та рекомендації. Це Комітет з питань гуманітарної політики та Комітет з питань здоров’я нації.
Якщо перший завжди мав високий рейтинг, то другий, після попереднього нашого моніторингу, звернувся до нас за рекомендацією. Вони проробили величезну роботу. І зараз мають максимальний бал. Як зазначає його голова, пан Радуцький, це дуже важливо і стало корисним для них. Вони оцінили плюси відкритості та публічності, коли йшлося про голосування за законопроєкт про легалізацію медичного канабісу. Це був скандальний законопроєкт. Публічність позитивно вплинула на результат роботи комітету.
Читайте також: Легалізація медичного канабісу: голосування не збігається з позиціями, які декларували нардепи — аналітик
Вікторія Олійник: До нас звертаються комітети за рекомендаціями. Наприклад, після нашої вчорашньої презентації до нас зателефонували секретаріати деяких комітетів з питанням: «Як поліпшити своє місце в рейтингу?». Це означає, що наш рейтинг впливає. Це заохочує комітети рухатися вперед і ставати краще. Сподіваємось, що наступного моніторингу матимемо ще кращі результати. Бачимо з практики, що виправитися можливо. При чому, у дуже короткі терміни.
Читайте також: Не треба з журналістів робити ворогів, але і відповідальність несуть обидві сторони — Дуцик
Нагадаємо, політики, які багато років були відверто проросійськими, обиралися неодноразово до ВР, досі залишаються у парламенті. Деякі з них мають керівні посади у парламентських комітетах. Як от Нестор Шуфрич, який очолює Комітет із питань свободи слова. Крім нього, ще 50% теперішньої групи ОПЗЖ мають керівні посади у комітетах. Майже 30% колишніх нардепів фракції ОПЗЖ зараз входять у депутатську групу «Відновлення України» і теж мають керівні посади у комітетах. Групу створили у травні 2022 року.
У лютому 2023 року нардепа групи «Платформа за життя та мир» та одного з колишніх лідерів забороненої нині ОПЗЖ Сергія Льовочкіна планують виключити зі складу парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки. Про це заявила представниця фракції «Слуга народу», заступниця голови цього комітету Мар’яна Безугла.
21 березня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Постанову про внесення змін до Постанови Верховної Ради України “Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання». Постанова передбачає відкликання з персонального складу Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергія Володимировича Льовочкіна. За проголосували 236 нардепів.
Повністю розмову слухайте у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS